• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок повної собiвартостi продукції

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва.

Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.

За способом перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.

3.2.1 Розрахунок прямих витрат.

До прямих витрат належать витрати, які пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, що можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До прямих витрат належать витрати на:

1) прямі матеріальні витрати (комплектуючі вироби);

2) допоміжні матеріали;

3) паливо та енергію на технологічні цілі;

4) основну заробітну плату;

5) додаткову заробітну плату;

6) нарахування сум єдиного соціального внеску.

Стаття 1 Прямі матеріальні витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість матеріалів (комплектуючих виробів) та допоміжних матеріалів, що використовують для виготовлення (складання) виробу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Розрахункові дані зводяться до таблиці 3.2.1

Таблиця 3.2.1 - Відомість матеріалів і комплектуючих виробів

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — один з елементів витрат, який включається до первісної вартості запасів, придбаних за плату. Сутність ТЗВ за текстом П(С)БО 9 включає затрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) з вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Транспортно-заготівельні витрати для розрахунку приймаються в розмірі 5...10 % від вартості матеріалів (комплектуючих виробів) і розраховуються за формулою

ТЗВ = В м · 12 / 100, (3.2.1)

ТЗВ = 378 · 12 / 100 = 45.36 [грн].

Розрахунок повернутих відходів металу (відходів) залежить від норми відходів (Нвід = 15-20%), що зменшує прямі матеріальні витрати.

Прямі матеріальні витрати на одиницю виробу розраховуються за формулою

Пмв = (В м + ТЗВ) · (1- Нвід/100), (3.2.2)

Пмв = ( 378 + 45.36 ) · ( 1 – 15 / 100) = 359.85 [грн].

Отже, сума витрат за статтею “Прямі матеріальні витрати” становить

359.85 грн.

Стаття 2 Прямі витрати на оплату праці.

Оплата праці – це грошова винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконані роботи або надані послуги. Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці.

Основна заробітна плата основних робітників розраховується на основі відрядної форми оплати праці, тобто за відрядно-преміальною системою.

Розцінка відрядна – оплата праці робітників за виконання одної операції, вона розраховується шляхом перемноження годинної тарифної ставки за відрядною формою, в гривнях, і норми часу на виконання операції, в нормо-годинах.

Рвід =Cг · Тшт.к , (3.2.3)

де Сг – годинна тарифна ставка, грн;

Тшт.к – норма часу, год. (з таблиці 3.1.1).

Розрахунок сумарної відрядної розцінки за виконання операцій технологічного процесу відображено в таблиці 3.2.2.

Таблиця 3.2.2 – Розрахунок сумарної відрядної розцінки у гривнях

Для розрахунку основної заробітної плати слід врахувати певний відсоток премії. Премія - одна з форм заохочення за успіхи, досягнуті в праці, що виплачується у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання відповідно колективному договору підприємства.

ЗП осн = ∑ Рвід · ( 1 + П / 100 ), (3.2.4)

де П - відсоток премії (10...20) %.

ЗП осн = · (1 + /100) = [грн].

Додаткова заробітна плата - це винагорода зверх встановлених норм за трудові досягнення, винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, які передбачено чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Додаткова заробітна плата становить 10...20 % від основної зарплати основних робітників і розраховується за формулою

ЗП дод = ЗП осн · / 100, (3.2.5)

ЗП дод = · / 100 = [грн].

Права працівників на матеріальне забезпечення у старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави. З 01.01.2011 року вступив у силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який значно спростив систему оплати соціальних внесків.

Ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності згідно зазначеного вище Закону України. Згідно класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, галузь економіки та види робіт – «Оброблення та покриття металу» ( код згідно із Класифікацією видів економічної діяльності - 28.51.0) - належить до 45 класу, відповідно розмір єдиного соціального внеску - 38,11 %.

Нарахування сум єдиного соціального внеску виконується від суми основної і додаткової заробітної плати за формулою

В єсв = (ЗП осн +ЗП дод ) · 38,11 / 100, (3.2.6)

В єсв= ( + ) · 38,11 / 100 = [грн].

Отже, сума прямих витрат на оплату праці розраховується за формулою

ПВ о.п. = ЗП осн + ЗП дод + В єсв, (3.2.7)

ПВ о.п. = + + = [грн].

Далі в калькуляції визначається сума прямих витрат на одиницю виробу за формулою

ПВ = Пмв + ПВ о.п., (3.2.8)

ПВ = + = [грн].

3.2.2 Розрахунок непрямих витрат.

Непрямі витрати - це витрати, що пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва, організацією виконання проектних робіт та інші витрати, які не можуть бути віднесені економічно доцільним шляхом безпосередньо до конкретного об'єкту витрат.

До непрямих витрат відносяться:

1) загальновиробничі витрати;

2) адміністративні витрати;

3) витрати на збут.

4) інші витрати операційної діяльності.

Стаття 3 Загальновиробничі витрати.

До складу загальновиробничих витрат включають:

1) витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тощо; відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

2) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

3) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

4) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально - виробничого призначення;

5) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих вдосконаленням технології та організації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності, довговічності і інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

6) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

7) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення виробничого контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

8) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища;

9) інші втрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати становлять 20 – 30 % від суми основної та додаткової зарплати і розраховуються за формулою

ЗВВ = (ЗП осн +ЗП дод ) · / 100, (3.2.9)

ЗВВ = ( + ) · / 100 = [грн].

Виробнича собівартість виробу - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на його виробництво. Виробнича собівартість фактично включає в себе суму всіх попередніх статей

ВС = ПВ + ЗВВ, (3.2.10)

ВС = + = [грн]

Стаття 4 Адміністративні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

1) загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

2) витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

3) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних коштів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

4) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

5) витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

6) амортизація нематеріальних актів загальногосподарського використання;

7) витрати на врегулювання спорів у судових органах;

8) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

9) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

10) інші витрати загальногосподарського призначення.

Адміністративні витрати становлять 20...30% від суми основної та додаткової зарплати

АВ = (ЗП осн +ЗП дод ) · / 100, (3.2.11)

АВ = ( + ) · / 100 = [грн].

Стаття 5 Витрати на збут.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

1) витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

2) витрати на ремонт тари.;

3) плата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

4) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

5) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

6) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних коштів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

7) витрати на транспортування, перевалку готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

8) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

9) інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг;

10) витрати на передпродажну підготовку товарів.

Витрати на збут становлять 10...20 % від суми основної та додаткової заробітної плати

ВЗ = (ЗП осн + ЗП дод ) · / 100, (3.2.12)

ВЗ = ( + ) · / 100 = [грн].

Стаття 6 Інші витрати операційної діяльності.

До інших витрат операційної діяльності відносяться :

1) витрати, пов’язані з дослідженням та розробкою нематеріальних активів;

2) собівартість реалізованих виробничих запасів;

3) суми безнадійної дебіторської заборгованості;

4) витрати від операційної курсової різниці;

5) втрати від знецінення запасів, нестачі і псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

6) інші витрати операційної діяльності.

Інші витрати операційної діяльності розраховуються як 1.5% від суми всіх попередніх витрат

ІВ = ( ВС + АВ + ВЗ) · 0,015, ( 3.2.13)

ІВ = ( + + ) · 0,015 = [грн].

Далі в калькуляції визначається сума непрямих витрат на одиницю виробу

НВ = ЗВВ + АВ + ВЗ + ІВ, ( 3.2.14)

НВ = + + + = [грн].

Для визначення повної собівартості необхідно до прямих витрат додати непрямі витрати на одиницю виробу згідно формули

ПС = ПВ + НВ, (3.2.15)

ПС = + = [грн].

Читайте також:

1. X. Зарахування вступників на основі повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
2. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
3. А) Ризик непотрібності виробленої продукції
4. Автоматичний розрахунок суми проведення.
5. Аеродинамічний розрахунок
6. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
7. Акти прийняття продукції за якістю і кількістю
8. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
9. Аналіз асортименту і структури продукції
10. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
11. Аналіз виробництва продукції рослинництва.
12. Аналіз виробництва продукції тваринництва.

Переглядів: 2676