Акціонерне товариство та його правовий статус

Основною правовою діяльності акціонерних товариств є Закон України від 17 вересня 2008 р. «Про акціонерні товариства». Відповідно до його положень акціонерне товариство (далі – АТ) – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. При цьому слід пам’ятати, що корпоративні права – це сукупність майнових і немайнових прав акціонера –власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами, значний пакет акцій – пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства, а контрольний пакет акцій становить пакет із більш ніж 50% простих акцій АТ.

Характерними рисами для АТ є те, що, по-перше, статутний фонд АТ має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам, а по-друге – АТ має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій).

АТ може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. АТ вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Як правило, АТ створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено в його статуті.

АТ повинно мати повне найменування українською мовою, що містить його назву, тип (публічне чи приватне) та посилання на організаційно-правову форму (акціонерне товариство). АТ може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

АТ не відповідає за зобов’язаннями акціонерів, а останні не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

АТ поділяються на такі типи: публічні акціонерні товариства, приватні акціонерні товариства.

Особливостями публічного акціонерного товаристває те, що в них акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства; розміщення акцій здійснюється як публічно (акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються АТ), так і приватно; обов’язковим є проходження процедури лістингу та залишення у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій АТ здійснюється лише на цій фондовій біржі; річна фінансова звітність АТ підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором та обов’язковому оприлюдненню разом із аудиторським висновком; обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування (голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами), окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (3/4 голосів від загальної кількості акціонерів, які мають право голосу), і в якому рішення загальних зборів АТ приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів.

Особливостями приватного акціонерного товариства є те, що в них максимальна кількість акціонерів не повинна перевищувати 100 осіб; АТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій; акціонер АТ завжди має переважне право на придбання акцій додаткової емісії, в той же час акціонер публічного акціонерного товариства може бути позбавлений такого права умовами публічного розміщення акцій додаткової емісії; акції приватного АТ не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону; обрання членів наглядової ради приватного АТ здійснюється або за принципом представництва у складі наглядової ради представників акціонерів або шляхом кумулятивного голосування, а також приватне АТ не зобов’язане розкривати свою фінансову звітність на фондовому ринку, хоча зобов’язане оприлюднювати фінансову звітність у Державному реєстрі юридичних осіб, як і будь-яка інша юридична особа, зареєстрована в Україні.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Крім цього можуть також існувати такі АТ:

– з одним акціонером, яке створюється у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації та опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

– державна акціонерна компанія – це АТ, в якому державна частка у статутному фонді перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цієї компанії;

– анонімне акціонерне товариство –АТ з акціями на пред’явника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційно-правові форми підприємств	\|	Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.