• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етнос- це сталий колектив людей, який склався в результаті природного розвитку на основі специфічних стереотипів й поведінки, має спільну культуру.

Етнос, нація. Іх характеристика.

План.

Тема № 7 Етнонаціональні відносини як об'єкт політики.

Формування демократії в України.

Передумови формування демократичного суспільства в Україні:

1. розширення економічної свободи;

2. радикальна зміна інститутів суспільства, усієї системи цінностей й психології людей, який породив тоталітаризм;

3. підвищення рівня політичної дисципліни й культури громадян;

4. встановлення ефективного контролю суспільства над політикою можновладців, олігархів;

5. подолання економічної кризи тощо.

Динамізм демократичних процесів в Україні залежить від рівня політичної активності громадян, економічної, соціальної й політичної стабільності суспільства, співвідношення політичних сил, розвитку національної ідеї та правосвідомості.

Питання для обговорення:

1. Людина як суб'єкт політики.

2. Політична соціалізація як процес входження людини в політику.

3. Типи політичного статусу особи.

4. Форми політичної участі.

5. Політичне відчуження: поняття прояви.

6. Поняття демократії. Її ознаки, принципи.

7. Особливості встановлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

Теми доповідей і рефератів:

1. Політична соціалізація особи.

2. Вплив рівня освіти на подолання політичного відчуження.

3. Форми демократії.

4. Політичний плюралізм, як універсальний спосіб забезпечення демократії.

5.

1. Етнос, нація. Їх характеристика.

2. Національна політика держави.

3. Національна політика України.

Даючи визначення поняття «етнос»(етнічні групи) західні вченні (ЙХердер, М.Вебер, Е. Сміт), по-перше, користуються майже однаковим набором «індекаторів»: біологічним (раса та спільне походження); культурним (мова, релігія, звичаї, традиції); історичним (спільність історії та історичної долі); психологічним (родова свідомість і спільні почуття). Методи системного аналізу дозволяють уточнити поняття «етнос» так:

• Це система, що розвивається в історичному часі, вона має початок і кінець;

• Універсальним критерієм відмінності етносів може слугувати стереотип поведінки, що передається спадково, а не генетично;

• Системними зв'язками в ньому є не свідомі відносини, а відчуття «свого» і «чужого»;

• Єдність етносу підтримується геобіхімічною енергією біосфери, ефект якої описаний Гумільовим.

Головна ознака цієї системи - визнання етнічним колективом своєї єдності.

Нація - це етнополітична спільнота, яка має спільні територію, політичні й правові інститути, етнокультурні та психологічні риси, громадянську культуру.

Упродовж усієї історії людства у розвитку етносу притаманні дві тенденції:

1. етнічна диференціація, тобто відособлювання людей певної етнічної групи, її прагнення до саморозвитку, до національної самостійності, до власної економіки, політики, культури.

2. інтеграція, об'єднання нації, що сприяє розширенню зв'язків між різними етносами, руйнуванню кордонів, сприйняттю всього найкращого, що створено іншими народами.

Обидві вони сприяють прогресу цивілізації. Отже між існуючими спільнотами формуються певні відносини.

Національні відносини - це відносини між суб'єктами етнонаціонального розвитку - націями, народностями, національними групами тощо. У системі національних відносин політичні аспекти є ключовими, визначальними. Це зумовлено передовсім: значенням держави як важливого чинника формування й розвитку нації; внутрішнім зв'язком національних і класових проблем.

До сфери державної політики належать такі питання національних відносин:

• національне самовизначення;

• поєднання національних та загальнолюдських інтересів;

• рівність прав націй;

• створення умов для вільного розвитку національних мов та культур;

• підготовка та представництво національних кадрів у структурах державної влади;

• відродження народних традицій, звичаїв, обрядів, ремесел і художніх промислів, місць їх історичного становлення.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
12. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.

Переглядів: 891