ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМІНІВ

ПРАВИЛА ГІМНАСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Від слів загальноприйнятої лексики терміни відрізняються точністю і специфікою свого значення. Слова, стаючи термінами, набувають необхідної однозначності (вхід, нахил, випад, міст, спад, вис, упор та ін.) При цьому терміни не тільки позначають інші поняття, дію, але і уточнюють його, відокремленням від суміжних.

ВИМОГИ ДО ТЕРМІНОЛОГІЇ

До термінів пред’являються певні вимоги:

1. Доступність. Термінологія повинна будуватися на основі словникового складу мови та запозичених з інших мов слів, а також з інтернаціональних слів-термінів і повністю відповідати законам словотворення та граматиці даного народу. У цьому випадку термінологія мови буде доступна, а, отже, життєва й стійка, без порушення норм рідної мови .

2. Точність. Термін, повинен давати чітке уявлення про сутність обумовленої дії (вправи) або поняття. Точність терміну має велике значення для створення правильного уявлення про вправу, що сприяє більш швидкому опануванню нею.

3. Стислість. Найбільш доцільні короткі терміни, зручні для вимови. Цьому служать і правила скорочення, які полегшують запис вправ.

1. Спосіб утворення термінів.Найбільш розповсюджений спосіб утворення термінів – надання нового термінологічного значення словам (переосмислення). До таких термінів в гімнастиці належать, наприклад: міст, вхід, перехід, вихід та інші.

Нерідко терміни утворюються шляхом з’єднання слів та їх запис через дефіс. Наприклад: різно-високі (бруси), далеко-високі (стрибки). Як терміни використовуються корені окремих слів, наприклад: вис, упор, мах тощо.

Терміни, що позначають статичні положення, утворюються з урахуванням умов опори. Наприклад: упор, упор на передпліччях, упор на руках; стійка на лопатках, стійка на голові, стійка на руках. А також положення тіла (взаємне розташування його ланок), наприклад: вис, вис кутом, вис зігнувшись, вис прогнувшись тощо.

Терміни махових вправ утворюються з урахуванням особливостей тієї чи іншої рухової дії, наприклад: підйом махом уперед із упора на передпліччях, підйом розгином, підйом двома чи однією та ін.

Терміни стрибків і зіскоків у спортивній гімнастиці визначаються в залежності від положення тіла у фазі польоту, наприклад: стрибок зігнувши ноги, ноги нарізно, переворот. У художній гімнастиці – від положення тіла й ніг: закритий, кроком, стрибок, перекидний, випадом, підбивний, кільцем та ін.

Гімнастичну термінологію слід використовувати з урахуванням кваліфікації осіб, що займаються гімнастикою. Так, під час виробничої гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики та інших форм оздоровчої гімнастики використовують лише основні терміни розвиваючих вправ, доповнюючи їх словами розмовної літературної мови.

Початківцям необхідно займатися спортивними видами гімнастики, опановуючи термінологію одночасно з вивченням вправ. Для підготовлених гімнастів і акробатів, викладачів, тренерів термінологія стає своєрідною спеціальною мовою.

Усі терміни можна поділити на декілька груп:

o Загальні терміни – для визначення окремих груп вправ, загальних понять тощо. Наприклад, стройові вправи, вільні та ін.

o Основні (конкретні) терміни, що дозволяють точно визначити найбільш важливі ознаки вправи. Наприклад: підйом, спад, оборот, поворот, вис, упор, зіскок, нахил, випад та ін.

o Додаткові терміни, що уточнюють основні і вказують напрямок руху, спосіб виконання, умови опори тощо. Наприклад, розгином, дугою, переворотом та ін. Назва вправи, як правило, складається з основного терміну, що виражає його суть, і додаткового терміну, що уточнює рух, його послідовність. У разі потреби застосовуються слова, що пояснюють чи підкреслюють характер виконання (наприклад: рух рукою робити різко, розслаблено, м’яко і т.д.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ТЕРМІНИ РОЗВИВАЮЧИХ І ВІЛЬНИХ ВПРАВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.