МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Європейський захист прав людиниУ Європі вже десятки років діють загальновизнані стандарти з прав людини. Європейський захист прав і свобод людини охоплює як правові норми конвенцій і угод, прийнятих країнами в рамках Ради Європи, Наради з безпеки та співробітництва в Європі, інших європейських організацій щодо захисту прав людини, так і безпосередній судовий захист, здійснюваний Європейським судом з прав людини в Страсбурзі, рішення якого враховуються країнами – учасницями Ради Європи. Правові норми конвенцій (а нині діє більше 155 європейських конвенцій) і сформоване прецедентне право на основі рішень Європейської комісії з прав людини (почала працювати в 1955 р.) і Європейського суду (створений в 1959 р.) визначають європейські стандарти у сфері прав людини, на які спирається правова система європейських держав. Отже, під „європейськими стандартами щодо захисту прав людини” розуміють визнані європейським співтовариством і закріплені в його документах юридичні норми, що включають усі життєво необхідні права людини, а також механізми їх гарантії, захисту та забезпечення на практиці. Визнання і дотримання прав людини та її основних свобод відповідно до прийнятих європейських стандартів стали критерієм визначення ступеня панування права, верховенства й ефективності закону, рівня розвитку демократії в окремих європейських країнах. Постійно відбуваються розширення й поглиблення змісту європейських стандартів у сфері прав і свобод людини, які мають чинність норм міжнародної моралі й міжнародного права. Створена в 1949 р. Рада Європи стала однією з авторитетних міжнародних організацій, що поставила в центрі своєї діяльності розвиток демократії, повагу до прав людини й верховенство закону. Прийнята 4 листопада 1950 р. в рамках Ради Європи унікальна за своєю значимістю Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод, яка набрала чинності в 1953 р., поклала початок утвердженню цілісної системи європейських правових норм, встановила невід'ємні права та свободи для кожного й зобов'язала держави гарантувати ці права кожній людині, що перебуває під їхньою юрисдикцією. Підвищуючи ефективність захисту прав людини, Європейська конвенція постійно доповнювалася й змінювалася шляхом прийняття протоколів до неї (прийнято 11 протоколів), які розширили гарантовані права і удосконалили наявні процедури захисту прав. Величезна заслуга Європейської конвенції полягає в тому, що права людини і її свободи стали визнаватися вищими цінностями, а правові норми, що їх відображають, стали домінуючими в національних законодавчих актах тих європейських країн, які вважають себе або прагнуть стати демократичними правовими державами. Однією з особливостей Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод є те, що її дія зосереджена тільки на особистості та захисті її основних прав. Таким чином Конвенція закріпила юридичну основу, що сприяє визнанню процесуальної правосуб'єктності особистості в міжнародних відносинах. Конвенція прямо визнає за всіма громадянами європейських держав, що підписали її, закріплені в ній основні права та свободи. Це свідчить про те, що Конвенція має статус чинного права та є обов'язковою для держави-учасниці після того, як вона підпише й ратифікує Конвенцію. Конвенція передбачає процедуру реалізації права на індивідуальне звернення громадян із країн-учасниць зі скаргами в контрольні органи Конвенції, якщо їхні права не захищаються на національному рівні. Відповідно до внесених Протоколом № 11 змін у Конвенцію, Європейський суд з прав людини "може одержати скарги від будь-якої фізичної особи, неурядової організації або будь-якої групи приватних осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення однією з Високих Договірних сторін прав, передбачених положеннями Конвенції й протоколів до неї. Високі Договірні Сторони зобов'язуються жодним чином не перешкоджати ефективному здійсненню цього права". Застосування положень Конвенції від держав-учасниць можуть вимагати як громадяни, так і особи, що не мають громадянства, незалежно від їхнього місця проживання. Дія Конвенції може поширюватися також на компанії та інших нефізичних осіб. Викладене вище підтверджує, що Конвенція є найважливішим не лише європейським, а і взагалі міжнародним юридичним документом у сфері захисту прав людини. Читайте також:
|
||||||||
|