• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОМПЛЕКСНІ ТЕСТИ

1. Теорію циклічних криз, які ґрунтувалися на середньому терміні життя основного капіталу, вкладеного у засоби виробництва, сформулював:

а) К. Маркс;

б)Х. Кларк;

в) Й. Шумпетер;

г) П. Агійон;

ґ) Ф. Хайєк.

2. Циклічність припливів та відпливів у промисловості пояснював дією законів виробництва: зростання виробництва обумовлює зростання споживання:

а) К. Маркс;

б) X. Кларк;

в) Й. Шумпетер;

г) М. Туган-Барановський;

ґ) Ф. Хайєк.

3. М. Кондратьев є автором:

а) теорії технократичного детермінізму;

б) теорії довгих хвиль;

в) теорії сталого розвитку;

г) моделі інноваційної економіки.

4. Кластер інновацій – це:

а) сукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій економіки протягом тривалого часу;

б) вторинні нововведення, що стрімко поширюються у галузі;

в) поліпшувальні нововведення, які здійснюють вслід за базисною інновацією.

5. Вперше ввів термін «інновація»:

а) К. Маркс;

б) X. Кларк;

в) Й. Шумпетер;

г) М. Туган-Барановський;

ґ) Ф. Хайєк.

6. Термін «технологічний пат» характеризує:

а) кризу, вихід з якої неможливий у рамках існуючої техніки;

б) затяжну кризу в економіці, зумовлену відсутністю капіталу для інвестування у нові технології;

в) ситуацію, коли спонтанно у різних країнах світу з'являються пучки нових технологій.

7. Сукупність технологічних ланцюгів, яка виникає внаслідок процесів кооперації та спеціалізації, має стійкий характер і утворює стабільний елемент відтворювальної структури економіки – це:

а) технологічний пат;

б) технологічний устрій;

в) кластер технологій;

г) технологічна спеціалізація.

8. До теорій технократичного суспільства не належить:

а) теорія конвергенції Дж. Гелбрейта;

б) теорія технотронного суспільства 3. Бжезинського;

в) теорія індустріально-технократичного суспільства Д. Белла;

г) теорія технологічних устроїв С. Глазьева.

9. Автором теорії «інноваційної економіки» є:

а) П. Друкер;

б) X. Кларк;

в) Й. Шумпетер;

г) М. Туган-Барановський;

ґ) Ф. Хайєк.

10. Система поглядів на якесь явище, яка ґрунтується на певному ключовому елементі – це:

а) парафраз;

б) гіпотеза;

в) консенсус;

г) парадигма;

ґ) метаморфоза.

11. Продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт – це:

а) інновація; 6} новація;

в) винахід;

г) нововведення.

12. Кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у формі виведеного на ринок нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності або нового підходу до соціальних послуг – це:

а) новація;

б) нововведення;

в) інновація;

г) правильні відповіді б) і в);

ґ) усі відповіді правильні.

13. Фізичні чи юридичні особи, які здійснюють інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів – це:

а) суб'єкти інноваційної діяльності;

б) об'єкти інноваційної діяльності;

в) інвестори;

г) ініціатори нововведень.

14. Процес комерціалізації нововведень не включає:

а) дослідження ринку;

б) конструювання;

в) ринкове планування;

г) дослідно-конструкторські роботи;

ґ) ринкове випробування.

15. Процес поширення нововведення для використання у нових місцях, сферах чи умовах – це:

а) інваріантність нововведення;

б) дифузія нововведення;

в) система франчайзингу;

г) трансфер інновацій.

16. Інновації, що орієнтуються на виробництво і використання нових (поліпшених) продуктів у сфері виробництва або у сфері споживання – це:

а) ринкові інновації;

б) продуктові інновації;

в) інновації процесу;

г) технологічні інновації.

17. Класифікація інновацій за змістом діяльності не включає:

а) ринкові інновації;

б) управлінські інновації;

в) організаційні інновації;

г) технологічні інновації;

ґ) економічні інновації.

18. Життєвий цикл інновації – це:

а) період від створення новинки до моменту її введення у експлуатацію;

б) період від зародження ідеї, створення новинки та її практичного використання до моменту її зняття з виробництва;

в) період від створення новинки до моменту її запуску у масове виробництво.

19. «Гребінчиковий» вигляд класичної кривої життєвого циклу продукту свідчить про те, що:

а) продукт через деякий проміжок часу перестає цікавити споживачів і швидше, ніж очікувалось, знімається з виробництва;

б) наявні сезонні коливання попиту на продукт;

в) створення продукту відбувається за певними стадіями, між якими існує великий інноваційний лаг;

г) передавання продукту з попередньої стадії життєвого циклу на наступну здійснюється на комерційній основі.

20. Інновації, що забезпечують виживання підприємства, оскільки здійснюються у відповідь на дії конкурентів – це:

а) псевдоінновації;

а) поліпшувальні інновації;

в) реактивні інновації;

г) організаційні інновації.

21. Характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які дають йому певні переваги над прямими конкурентами – це:

а) конкурентна сила підприємства;

б) конкурентні переваги підприємства;

в) конкурентні важелі підприємства;

г) конкурентні позиції підприємства.

22. Обсяг продукції, який споживач хоче та спроможний придбати за деякою із можливих цін протягом певного часу на конкретному ринку – це:

а) попит на продукцію;

б) точка ринкової рівноваги;

в) критичний обсяг продукції;

г) усі відповіді правильні.

23. Планування створення нового товару передбачає здійснення інноваційної діяльності за такими етапами:

а) генерування ідей, розроблення концепції товару, розроблення та створення дослідного зразка, пробне виробництво;

б) пошук ідей і їх оцінювання, розроблення конструкції товару, виготовлення дослідного зразка, промислове виробництво товару;

в) генерування ідей, оцінювання та відбір перспективних ідей, розроблення концепції товару, розроблення ц створення дослідного зразка, пробний маркетинг.

24. До методів генерування ідей не належить:

а) метод інверсії;

б) метод морфологічного аналізу;

в) метод аналогій;

г) метод елімінування;

ґ) метод синектики.

25. Метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їх значущістю для споживача і витратами на їх здійснення – це:

а) метод функціонально-вартісного аналізу;

б) метод контрольних запитань;

в) метод інверсії;

г) метод елімінування;

ґ) метод синектики.

26. Попит, що відображає неможливість задоволення потреб споживачів за рахунок наявних на ринку товарів І послуг – це:

а) негативний попит;

б) прихований попит;

в) потенційний попит;

г) нерегулярний попит.

27. Потенційний попит на продукцію формується на стадії:

а) утвердження нової продукції на ринку;

б) зрілості продукції;

в) виходу нової продукції на ринок;

г) задуму і розроблення нової продукції.

28. До внутрішніх чинників, що впливають на розмір та характер попиту, не належить:

а) кількість майбутніх споживачів продукції;

б) ціна продукції;

в) швидкість впровадження нової продукції;

г) наявність гарантійного обслуговування;

ґ) якість продукції;

д) реклама продукції.

29. До зовнішніх чинників, що впливають на розмір та характер
попиту, не належить:

а) реклама продукції;

б) загальний стан економіки;

в) правова база інноваційної діяльності;

г) розвиток науково-технічного прогресу;

ґ) доходи споживачів.

30. Закон попиту характеризує:

а) залежність між витратами на виготовлення продукції і попитом на неї;

б) залежність між обсягом реалізації та ціною на продукцію;

в) залежність між ціною та попитом на продукцію;

г) залежність між витратами на виготовлення продукції і ціною на неї.

31. Форма стратегічного управління, яка визначає цілі і умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності і оптимальне використання наявного виробничого потенціалу – це:

а) інноваційна стратегія;

б) стратегічне планування;

в) інноваційна політика;

г) конкурентна стратегія;

ґ) виробнича стратегія.

32. Формування інноваційної політики має здійснюватися на основі таких принципів:

а) орієнтація на вирішення поточних проблем інноваційної діяльності, цілеспрямованість, орієнтація на потреби ринку, планомірність;

б) переважання стратегічної спрямованості, орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, інформаційна забезпеченість;

в) орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, науковий підхід до обґрунтування інноваційних рішень, комплексність, планомірність.

33. До складових інноваційної політики не належать:

а) маркетингова політика;

б) політика у галузі науково-дослідницьких і проектно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін;

г) виробнича політика;

ґ) інвестиційна політика.

34. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії в умовах складного і мінливого зовнішнього середовища – це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства;

б) інноваційний потенціал підприємства;

в) конкурентний потенціал підприємства;

г) технічний потенціал підприємства.

35. Захисна стратегія спирається на інноваційну політику ____
типу:

а) ризикового;

б) еволюційного;

в) витратного;

г) залежного.

36. Тип інноваційної політики, спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою – це:

а) революційний тип;

б) опортуністичний тип;

в) наступально-ризиковий тип;

г) наступальний тип.

37. До головних завдань інноваційної політики наступального типу не належить:

а) моніторинг споживчого ринку з метою своєчасного виявлення нових запитів споживачів та нових ринкових сегментів;

б) внесення змін у внутрішнє середовище фірми, необхідних для швидкого впровадження новацій;

г) підтримка діяльності власних спеціалізованих науково-дослідницьких підрозділів;

ґ) стимулювання ініціативності працівників фірми у продукуванні нових ідей, організація внутрішньофірмового підприємництва;

д) забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається фірмою, з метою утримання зайнятої частки ринку.

38. Норми, правила організаційної поведінки, що встановлюють взаємозв'язок між розвитком підприємства і напрямами його інноваційної діяльності – це:

а) елементи інноваційної політики;

б) принципи формування інноваційної політики;

в) принципи здійснення інноваційної політики;

г) все перелічене вище.

39. Необхідність залучення до процесу розроблення інновацій всіх внутрішніх елементів підприємства – це принцип:

а) комплексності;

б) плановості;

в) цілісності;

г) цілеспрямованості;

ґ) інформаційної забезпеченості.

40. Завдяки якій складовій інноваційної політики менеджмент підприємства має змогу вивчити структуру товарного ринку і прийняти рішення щодо форм і методів розвитку конкурентного середовища на ньому:

а) технічній політиці;

б) маркетинговій політиці;

в) політиці у галузі науково-дослідницьких і проектно-конструкторських робіт;

г) політиці структурних змін;

ґ) інвестиційній політиці.

41. Технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовуються нові базові технології – це:

а) плодотворна технологія;

б) мінлива технологія;

в) стабільна технологія;

г) квазістабільна технологія.

42. «Технологічний розрив» характеризує:

а) розбіжності у потенціалах нової та старої технологій;

б) розбіжності у ефективності нової та старої технологій;

в) обсяг коштів, необхідних для вкладання у нову технологію з метою досягнення нею результативності, яку має на сьогодні стара технологія;

г) усі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а) і б).

43. До форм розвитку техніко-технологічної бази підприємства не належать:

а) модернізація устаткування;

б) технічне доозброєння підприємства;

в) нове будівництво;

г) реконструкція.

44. Вкажіть, яким із перелічених нижче показників не оцінюється рівень прогресивності технології:

а) структурою технологічних процесів за трудомісткістю;

б) часткою нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції;

в) середнім віком застосовуваних технологічних процесів;

г) коефіцієнтом використання сировини і матеріалів;

ґ) питомою металомісткістю устаткування;

д) оцінюється всіма показниками.

45. Витрати на капремонт будуть економічно виправданими, коли коефіцієнт ефективності витрат на його проведення є величиною:

а) додатною;

б) від'ємною;

в) рівною нулю.

46. Комплекс робіт з технічної підготовки не включає:

а) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;

б) розроблення технологічних процесів;

в) конструювання і виготовлення спеціального технологічного устаткування й оснащення;

г) відпрацьовування і впровадження технологічних процесів;

д) запуск продукції у виробництво.

47. Економічно ефективніший варіант технології виготовлення виробів визначається:

а) порівнянням технологічної собівартості;

б) порівнянням величини умовно-постійних витрат на виготовлення продукції;

в) порівнянням величини витрат на заробітну плату з розрахунку на одиницю продукції;

г) усі відповіді правильні.

48. Технологічний контроль креслень з метою забезпечення відповідності даної конструкції вимогам економічності її
виготовлення – це процес:

а) оцінювання ефективності виготовлення продукції;

б) розроблення технології виготовлення виробів;

в) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;

г) усі відповіді правильні.

49. Для економічного обґрунтування черговості заміни обладнання використовують:

а) коефіцієнт оновлення обладнання;

б) коефіцієнт ефективності витрат на проведення капітального ремонту обладнання;

в) коефіцієнт ефективності використання робочого часу обладнання;

г) термін експлуатації обладнання.

50. Сигналом до здійснення технологічних змін є:

а) зменшення обсягу продажу продукції підприємства;

б) погіршення фінансових показників підприємства;

в) погіршення показників ефективності виробництва;

г) усі відповіді правильні.

ґ) правильні відповіді б) і в).

51. Стратегічне управління інноваційною діяльністю включає:

а) розроблення планів і програм інноваційної діяльності;

б) обґрунтування проектів створення нових продуктів;

в) розроблення ефективних організаційних форм управління реалізацією інноваційних проектів;

г) управління ресурсним забезпеченням інноваційних програм та проектів;

ґ) усі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а), б) і г).

52. Оперативне управління інноваційною діяльністю не включає:

а) складання календарних планів-графіків виконання робіт;

б) контролювання реалізації завдань інноваційної діяльності;

в) розроблення коригуючи заходів у процесі реалізації інноваційних завдань;

г) стимулювання інноваційної діяльності;

ґ) забезпечення виконання інноваційних завдань необхідними матеріальними та інформаційними ресурсами;

д) оцінювання альтернативних інноваційних проектів та прийняття рішення щодо вибору кращого із них для реалізації цілей та завдань фірми.

53. Стратегічне планування інноваційної діяльності підприємства включає етапи:

а) аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку;

б) оцінювання інноваційного потенціалу підприємства;

в) визначення інноваційних можливостей підприємства;

г) формування стратегічних інноваційних цілей;

ґ) розроблення інноваційних проектів;

д) реалізація інноваційних проектів;

е) усі відповіді правильні.

54. Стратегія, що пов'язана з прагненням фірми досягти лідерства на ринку шляхом створення та впровадження нових продуктів – це стратегія:

а) традиційна;

б) ризикова;

в) наступальна;

г) стратегія «за нагодою».

55. Стратегія, спрямована на те, щоб утримати конкурентні позиції фірми на вже існуючих ринках – це стратегія:

а) традиційна;

б) захисна;

в) імітаційна;

г) стратегія «ринкової ніші».

56. Стратегія, заснована на придбанні ліцензій чи інших об'єктів інтелектуальної власності у фірм, що їх створили – це стратегія:

а) традиційна; б)захисна; в) імітаційна;

г) стратегія «ринкової ніші»;

ґ) наступальна;

д) стратегія «за нагодою».

57. Зовнішнє середовище – це:

а) сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні;

б) сукупність господарських суб'єктів, національних та міждержавних інституційних структур, що діють у зовнішньому щодо підприємства оточенні;

в) сукупність економічних, суспільних і природних умов, зовнішніх відносно підприємства, які тим чи іншим чином впливають на його діяльність.

58. Підпільне, контрабандне винахідництво, потаємна робота над позаплановими проектами – це:

а) бутлегерство;

б) внутрішнє підприємництво;

в) венчурне підприємництво.

59. Продуктово-тематичне планування інновацій включає:

а) формування продуктово-тематичного портфеля інноваційної діяльності;

б) підготовку програм і заходів оновлення продукції;

в) розрахунок потреби у ресурсах для реалізації інноваційного
проекту;

г) удосконалення технології і організації виробництва;

ґ) визначення обсягів робіт, що мають бути виконані за кожним
інноваційним проектом;

д) усі відповіді правильні;

е) правильні відповіді а), б) і г).

60. Методи, що передбачають складання планів-графіків реалізації інноваційного проекту за окремими стадіями (роботами, етапами), контроль за їх дотриманням і ліквідацію відхилень від планів-графіків з метою оптимізації термінів реалізації проекту – це:

а) мережеві методи управління;

б) методи управління за цілями;

в) методи термінової оптимізації;

г) графічні методи.

61. Сфера інноваційної діяльності включає:

а) ринок інновацій;

б) ринок новацій;

в) ринок інвестицій;

г) інноваційну інфраструктуру;

ґ) усі відповіді правильні;

д) неправильна відповідь а).

62. Вкажіть правильну відповідь: «Інноваційне підприємство – це підприємство або об'єднання підприємств, що розробляє, виготовляє і реалізує інноваційні продукти або продукцію (послуги), обсяг яких у грошовому вимірі перевищує його загального обсягу»:

а) 60%;

б) 75%;

в) 80%;

г) 70%;

ґ) 50%.

63. До інноваційної інфраструктури не включають організації, що надають послуги:

а) консалтингові;

б) аудиторські;

в) маркетингові;

г) інформаційно-комунікативні;

ґ) освітні;

д) включають усі перераховані.

64. Фірми, що спеціалізуються на створенні нових чи радикально змінених старих сегментів ринку – це:

а) експлеренти;

б) комутанти;

в) патієнти;

г) віоленти.

65. Фірми, що створюють інновації для потреб вузького сегмента ринку – це:

а) експлеренти;

б) комутанти;

в) патієнти;

г) віоленти.

66. Дрібні фірми, що використовують інновації на стадії їх старіння – це:

а) експлеренти;

б) комутанти;

в) патієнти;

г) віоленти.

67. Фірми, що орієнтуються на інновації, які здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їй рівень якості, прийнятний для основної маси споживачів – це:

а) експлеренти;

б) комутанти;

в) патієнти;

г) віоленти.

68. Малі підприємства у технологічно прогресивних галузях економіки, що спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, організація яких пов'язана з підвищеним ризиком – це:

а) венчурні фірми;

б) комп'ютерні фірми;

в) проектно-цільові фірми;

г) мережеві фірми.

69. Організаційна структура, метою якої є створення сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів – це:

а) технопарк;

б) бізнес-центр;

в) бізнес-інкубатор;

г) технополіс.

70. Міжфірмова науково-технічна кооперація у інноваційних процесах не здійснюється шляхом створення:

а) галузевих інститутів;

б) консорціумів;

в) стратегічних альянсів;

г) спільних підприємств;

ґ) синдикатів.

71. Вихідними принципами, на основі яких має будуватися система фінансування інновацій, є:

а) чітка цільова орієнтація;

б) економічна обґрунтованість і юридична захищеність використовуваних прийомів і механізмів залучення інвестицій;

в) множинність джерел фінансування;

г) комплексність і гнучкість;

ґ) правильні всі відповіді;

д) правильні відповіді б), в) і г).

72. Довготермінові вкладення капіталу у різні сфери діяльності з метою отримання прибутку – це:

а) інвестиції;

б) інвенції;

в) субвенції;

г) інновації;

ґ) правильні всі відповіді.

73. Вкладення в об'єкти, пов'язані територіально і функціонально з інноваційним об'єктом, які необхідні для його нормальної експлуатації – це:

а) прямі інвестиції;

б) супутні інвестиції;

в) портфельні інвестиції;

г) неактивні інвестиції.

74. До власних джерел фінансових ресурсів підприємства не належить:

а) внутрішньогосподарські резерви;

б) прибуток;

в) кошти від продажу облігацій;

г) кошти, одержані від продажу акцій, пайових та інших внесків
членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;

ґ) амортизація;

д) правильні всі відповіді.

75. Фінансова операція, що перетворює комерційний кредит у
банківський – це:

а) франчайзинг;

б) форфейтинг;

в) продаж облігацій;

г) ф'ючерсні розрахунки;

ґ) лізингова операція.

76. Інвестиційні інструменти, за якими провадиться фіксована
виплата відсотків протягом встановленого терміну дії, по завершенню якого вони погашаються – це:

а) звичайні акції;

б) привілейовані акції;

в) облігації;

г) банківські кредити;

ґ) комерційні кредити.

77. До портфельних інвесторів належать:

а) інвестиційні приватні фонди;

б) фонди допомоги;

в) фонди венчурного капіталу;

г) пенсійні фонди;

ґ) страхові фонди;

д) усі перелічені фонди;

е) неправильні відповіді б) і г).

78. Стратегічними інвесторами можуть бути:

а) компанії з цієї ж галузі промисловості, що і підприємство, яке реалізує інноваційний проект;

б) компанії у зв'язаній з підприємством-інноватором галузі промисловості;

в) компанії, що працюють в іншій галузі промисловості;

г) фінансово-промислові групи (ФПГ);

ґ) усі названі компанії;

д) неправильна відповідь в).

79. Венчурний капітал складається із коштів:

а) великих компаній;

б) банків;

в) страхових фондів;

г) пенсійних фондів;

ґ) усіх названих організацій;

д) неправильна відповідь г).

80. Лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням майна, що здається у лізинг, скуповуються повністю за рахунок першого терміну оренди і сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві – це:

а) оперативний лізинг;

б) фінансовий лізинг;

в) повний лізинг;

г) фіксований лізинг.

81. Проекти, спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов'язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку – це:

а) проекти розвитку;

б) технологічні проекти;

в) промислові проекти;

г) організаційні проекти.

82. Розгорнутий документ, що містить обґрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди – це:

а) повний інноваційний проект;

б) неповний інноваційний проект;

в) бізнес-план;

г) фінансовий план.

83. Державна інноваційна політика, яка передбачає визначення державою головних цілей та пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку країни – це політика:

а) соціальної орієнтації;

б) технологічного поштовху;

в) ринкової орієнтації;

г) цілеспрямованої зміни економічної структури господарського механізму.

84. Укладання центральними чи регіональними органами державного управління договорів з суб'єктами інноваційної діяльності щодо розроблення й виробництва інноваційних продуктів, технології та послуг – це:

а) інструменти державної інноваційної політики з боку попиту;

б) інструменти державної інноваційної політики з боку пропозиції;

в) інструменти створення сприятливого середовища для інноваційного процесу.

85. Державна фінансова підтримка інноваційних проектів означає:

а) їх пряме фінансування з Державного бюджету без повернення вкладених коштів;

б) безвідсоткове кредитування за рахунок бюджетних коштів;

в) часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інноваційних проектів за рахунок бюджетних коштів;

г) повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам чи іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

ґ) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування»;

е) правильні всі відповіді;

є) неправильна відповідь а);

ж) неправильні відповіді а) і б).

86. Юридичне поняття, що охоплює сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави – це:

а) інтелектуальний продукт;

б) інтелектуальна власність;

в) нематеріальні активи підприємства;

г) патенти;

ґ) промислова власність.

87. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності до промислової власності не належать:

а) винаходові відкриття;

в) корисні моделі;

г) промислові зразки;

ґ) торговельні марки;

д) комерційні найменування;

е) належить усе перелічене.

88. Винахід, який може бути визнаний патентоспроможним, по
винен відповідати таким вимогам:

а) бути новим;

б) мати винахідницький рівень;

в) бути придатним для промислового використання;

г) правильні всі вимоги;

ґ) неправильна відповідь б).

89. Нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою технічні конструкції – це:

а) промислові зразки;

б) корисні моделі;

в) винаходи;

г) ноу-хау.

90. Дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду – Це:

а) патент;

б) ліцензія;

в) авторське право.

91. Ліцензія, що надає ліцензіату лише право використання технології, зберігаючи за ліцензіаром права розпорядження – це:

а) звичайна ліцензія;

б) безпатентна ліцензія;

в) виключна ліцензія;

г) примусова ліцензія.

92. Періодичні суми виплат ліцензіару у вигляді встановленого проценту від обсягів виготовленої продукції на основі переданої технології – це:

а) роялті;

б) паушальні платежі;

в) пашуальні платежі;

г) роєлті.

93. Сторона, яка є власником певного нематеріального ресурсу і
диктує умови контракту – це:

а) франчайзі;

б) франшиза;

в) франчайзер;

г) правильні відповіді б) і в).

94. Ліцензія, яка зобов'язує особу, що отримала права на використання певного об'єкта займатися протягом дії угоди визначеним у ній бізнесом, використовуючи при цьому специфічне найменування, що належить власнику – це:

а) виключна ліцензія;

б) франшиза;

в) лізингова ліцензія;

г) форфейтингова ліцензія;

ґ) повна ліцензія.

95. Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності повинен здійснюватися у таких напрямах:

а) аналіз споживачів;

б) аналіз умов конкуренції;

в) аналіз рівня науково-технічного потенціалу підприємства;

г) вивчення товару-новації;

ґ) правильно все вище перераховане;

д) неправильна відповідь в).

96. Потреби ринку можуть вивчатися за допомогою:

а) аналізу використання продуктів-аналогів;

б) інформації із системи збуту;

в) звітів і пропозицій торговельних посередників;

г) досліджень сегментів ринку, що швидко розвиваються;

ґ) інформації про замінники;

д) інтерв'ю з покупцями;

е) інформації щодо найважливіших видів сировини;

є) інформації постачальників;

ж) правильні всі перераховані джерела;

з) неправильні відповіді г) і є).

97. Інформація, що знаходиться у поданих, але ще не розглянутих
заявках, акцептованих заявках та виданих охоронних документах – це:

а) науково-технічна інформація;

б) патентна інформація;

в) бібліографічна інформація;

г) систематичний каталог;

ґ) депонована інформація.

98. За способом і повнотою подання інформації покажчики поділяються на:

а) бібліографічні;

б) анотовані;

в) реферативні;

г) усі відповіді правильні;

ґ) правильні відповіді б) і в).

99. Міжнародний патентний класифікатор містить:

а) 8 розділів, які позначаються цифрами від 1 до 8;

б) 10 розділів, які позначаються цифрами від Ідо 10;

в) 8 розділів, які позначаються літерами латинського алфавіту;

г) 8 розділів, які позначаються літерами грецького алфавіту;

ґ) 10 розділів, які позначаються цифрами від 0 до 9.

100. Вивчення масиву охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному – це:

а) тематичний пошук;

б) патентний пошук;

в) нумераційний пошук;

г) іменний пошук;

ґ) ліцензійний пошук.

101. До основних критеріїв оцінювання результатів інновацій не належать:

а) актуальність;

б) значимість;

в) багатоаспектність;

г) адаптивність;

ґ) усі відповіді правильні.

102. Визначення ефекту від реалізації інновацій має включати таку оцінку:

а) науково-технічну;

б) економічну;

в) ресурсну;

г) соціальну;

ґ) екологічну;

д) всі перелічені види оцінок;

е) неправильна відповідь в).

103. Характеризує загальний результат, отриманий підприємством від здійснення інноваційних заходів за певний проміжок часу:

а) абсолютна ефективність;

б) одноразовий ефект;

в) мультиплікаційний ефект;

г) порівняльна ефективність;

ґ) загальнодержавна ефективність.

104. Чиста теперішня вартість – це:

а) різниця між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигод та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом його життєвого циклу;

б) майбутня вартість вигод від зроблених капіталовкладень;

в) поточна вартість вигод від зроблених капіталовкладень;

г) алгебраїчна дисконтована сума поточної вартості майбутніх вигод та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом його життєвого циклу.

105. Позитивне рішення щодо доцільності реалізації інноваційного проекту суб'єктом підприємницької діяльності приймається тоді, коли чиста теперішня вартість, що супроводжує реалізацію проекту:

а) менша нуля;

б) більша нуля;

в) дорівнює нулю;

г) більша одиниці;

ґ) менша одиниці.

106. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення – це:

а) індекс рентабельності;

б) внутрішня норма доходності;

в) чиста дисконтована вартість;

г) чиста теперішня вартість;

ґ) поріг рентабельності інноваційного проекту.

107. Вкажіть правильне визначення:

а) внутрішня норма рентабельності – це норма дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізацію рішення;

б) внутрішня норма рентабельності – це порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегральному ефекту, розрахованому на економічний термін життя інноваційного проекту;

в) внутрішня норма рентабельності – це максимальний відсоток за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні;

г) усі відповіді правильні;

ґ) правильна відповідь а).

108. Основним принципом оцінювання економічної ефективності реалізації інновацій є:

а) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх виробництво та споживання;

б) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання;

в) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення;

г) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення та виробництво.

109. При визначенні ставки дисконту враховуються:

а) структура інвестицій;

б) вартість окремих складових капіталу;

в) рівень інфляції в країні, що реалізує проект;

г) ступінь ризикованості проекту;

ґ) усі відповіді правильні;

д) неправильна відповідь г).

110. Техніка аналізу проектного ризику, що показує, як зміниться значення ЧТВ при заданій зміні вхідної змінної за інших умов – це:

а) аналіз чутливості;

б) метод синектики;

в) метод сценаріїв;

г) метод Дельфи;

ґ) метод морфологічного аналізу.

Читайте також:

1. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
2. А. Тести на комунікабельність
3. Беззондові (непрямі) тести.
4. Відповіді на тести
5. Відповіді на тести
6. Відповіді на тести
7. Відповіді на тести
8. Відповіді на тести
9. Відповіді на тести
10. Відповіді на тести
11. Відповіді на тести
12. ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ

Переглядів: 7673