• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Попит і закон попиту

Ринковий механізм - це взаємодія продавців і покупців товарів із приводу встановлення цін і якості, обсягів виробництва. Тому його основні складові - попит та пропозиція, що є найважливішими категоріями мікроекономічного аналізу. Власне мікроекономічний підхід до визначення ринку - це є співвідношення попиту та пропозиції.

Попит (demand) - це платоспроможна потреба, тобто потреба, забезпечена платіжними засобами, що згодний прийняти продавець (потенційний обсяг покупки благ). Це кількість товарів і послуг, що споживачі готові і можуть купити за визначеною ціною за визначений період часу. Таким чином, попит - це основний фактор у ринковій економіці, що визначає, що і как. робити.

У дослідженні попиту виділяють:

- попит окремого суб'єкта на конкретний товар - індивідуальний попит;

- попит усіх суб'єктів на даний товар - ринковий попит;

- попит усіх суб'єктів на всі об'єкти купівлі-продажу - сукупний попит суспільства (використовується в макроекономічному аналізі).

В економічній науці прийнято характеризувати попит, насамперед , у залежності від динаміки ціни. Між попитом і ціною існує стійкий зворотний зв'язок (за інших рівних умов). Ця залежність називається законом попиту. Він порозумівається наступними обставинами:

1) чинністю закону убутної граничної корисності - це означає зниження економічної доцільності додаткових покупок даного товару. Тільки зниження ціни на нього може трохи стимулювати додаткові покупки товару;

2) ефектом доходу й ефектом заміщення, тобто здоровим глуздом покупців (раціональністю їхнього поводження). Ефект доходу полягає в тому, що при зниженні ціни споживач хоче придбати більше товару (і навпаки), ефект заміщення - товар при зниженні ціни на нього дешевшає щодо інших товарів і здобувати його для споживача стає відносно вигідніше (і навпаки).

У відповідності з другим законом Госсена (2.6) підвищення ціни блага при незмінності інших цін і бюджету споживача знижує обсяг його попиту на це благо: ріст ціни веде до зменшення щоб відновити рівність потрібно збільшити MUі, що відповідно до першого закону Госсена досягається за рахунок скорочення споживання блага. З цих міркувань і випливає формулювання закону попиту.

Тому що попит - це кількість продукту, що споживачі можуть купити за деякою ціною з ряду можливих цін протягом визначеного періоду, його зміна можна представити у виді убутної кривої. Така крива попиту будується з допущення, що ціна виступає найважливішим детермінантом величини попиту Тому, уся безліч цін Р, що визначає величини попиту при даних цінах - це ціпи попиту.

Якщо ринковий попит - це сума величин індивідуального попиту всіх споживачів визначеного товару при визначеному рівні цін, його величина може бути отримана трьома способами: графічним (чи горизонтальне підсумовування), табличним і аналітичної. Застосування графічного способу представлене на мал.5.1.

З мал.5.1, а видно, що при ціні в 5 ден. од. попит першого споживача складе 10 од. товару, а другого споживача - 0 од. товару. При ціні прагнучої до 0 ден. од, це величини складуть, відповідно, 30 і 50 од. товару. Сумарний попит цих споживачів зображений на мал. 5.1, в.

Крім зміни ціни на ринку діють і нецінові фактори зміни попиту:

1) зміни споживчих переваг під впливом реклами,

моди і т.п.;

2) динаміка чисельності і структури споживачів - носіїв індивідуального попиту;

3) зміна доходів споживачів, у тому числі обсягів соціальної допомоги;

4) зміна цін на сполучені товари (взаємозамінні і взаємодоповнюючі) - ріст цін на товари-замінники викликає збільшення попиту на даний товар, ріст цін на товари - доповнювачи викликає зниження попиту на даний товар;

5) зміна споживчих чекань (із приводу зміни наявності товарів, цін і грошових доходів).

Вплив цих факторів ілюструється зсувом усієї кривої попиту: нагору - у випадку підвищувального тиску нецінового фактора на попит, униз - у випадку понижуючого тиску нецінового фактора. Отже, якщо попит змінився під впливом нецінових факторів, то при будь-якій ціні це вже іншої по величині попит і він буде мати інше графічне відображення.

Таким чином, під впливом нецінових факторів відбувається зміна самого характеру попиту (це ілюструється переміщенням усієї кривої попиту), а вплив цінового фактора обумовлює зміна величини (обсягу) попиту (це ілюструється рухом крапки по кривій попиту).

Закон попиту не діє:

1) в умовах ажіотажного попиту, викликаного чеканням підвищення цін;

2) для деяких рідких і дорогих товарів (золото, коштовності і т.д.), що виступають засобом вкладення грошей;

3) при переключенні попиту на більш якісні і дорогі товари (зниження ціни на дешевий товар-замінник не приведе до збільшення попиту на нього).

Закон попиту додає поводженню покупців і продавців об'єктивну економічну логіку, що дозволяє прогнозувати їхню реакцію на ринкові зміни.

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. IV. Закони ідеальних газів.
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
6. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
7. Аграрні закони України
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Переглядів: 1233