• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правові форми економічних відносин

Економічні відносини — відносини, що об'єктивно складаються, між людьми, що беруть участь в суспільному виробництві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання засобів і результатів праці.

Суспільне виробництво — виробництво, яке складається з двох сфер:

Ø матеріальне;

Ø нематеріальне.

Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).

До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)

Виробни́цтво — процес створення матеріальних і нематеріальних благ необхідних для існування і розвитку людини. Створюючи певні блага люди вступають у звязки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз:

ü власне виробництво

o основне виробництво

o виробнича інфрастуктура

o соціальна інфраструктура

ü розподіл

ü обмін

ü споживання

За́соби пра́ці – речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди тощо.

Матеріа́льне виробництво – виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт.

Нематеріа́льне виробни́цтво — це сфера суспільного виробництва, в якій виробляються:

· нематеріальні послуги: роздрібна торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок (що обслуговує населення), побутове обслуговування, охорона здоров'я тощо;

· духовні цінності: освіта, культура, мистецтво тощо.

Промисло́вість – технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил;

сукупність підприємств по виробленню електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробці продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Промисловість може бути низькотехнологічною, неспеціалізованою, з інтенсивними витратами праці, як в країнах Третього світу, або високоавтоматизованою, механізованою і спеціалізованою, з використанням передових технологій, як у промислово-розвинених країнах.

Сільське́ господа́рство (с/г), практика обробки землі (для підвищення врожаїв) і вирощування свійських тварин. Сільськогосподарські культури потрібні людині для харчування, годівлі тварин і одержання волокна (бавовни і сизалю). Тварин вирощують заради вовни, молока, м'яса, шкіри і кізяка (як палива). С/г варіюється від маленьких підсобних господарств і ферм до великих с/г артілей і колективних господарств.

Зв'язок – передача (транспортування) сигналів, інформації, даних на відстань за допомогою засобів зв'язку, технічних, комунікаційних систем, галузь економіки.

Тра́нспорт — сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів і інформації з одного місця в інше. Термін транспорт походить від лат. транс («через») и portare («нести»).

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. III. ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА
3. III. ФОРМИРОВАНИЕ ОТРАСЛЕЙ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРИ КАПИТАЛИЗМЕ (ХIХ – начало ХХ вв.)
4. IV. Особенности государственной службы российского трансформирующегося общества.
5. VII. ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ
6. VIІІ ЕКОНОМІКС МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
7. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
8. А) Заробітна плата її форми та системи.
9. А) Заробітна плата, її форми та системи.
10. А) Структура економічних відносин.
11. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
12. Автоматизовані форми та системи обліку.

Переглядів: 462