Форма права –це зовнішнє вираження права, що знаходить свій вираз в письмових офіційних документах держави, які мають регулятивний характер.
Юридичні джерела (форми) права — вихідні від держави або визнані нею офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які надають їм юридичного, загальнообов'язкового значення.
Юридичні джерела (форми) права:
Ø Нормативно-правовий акт;
Ø Правовий прецедент;
Ø Нормативно-правовий договір;
Ø Правовий звичай;
Ø Правова доктрина;
Ø Релігійно-правова норма;
Ø Міжнародно-правовий акт.
Загальносоціальні джерела права — економічні, соціальні, політичні, морально-культурні та інші — породжують або об'єктивно зумовлюють виникнення правових норм.
Юридичні (спеціально-соціальні) джерела права (нормативно-правовий акт, правовий прецедент, правовий договір, правовий звичай, правова доктрина, релігійно-правова норма, міжнародний-право-вий акт) виступають як офіційна форма вираження і закріплення правових норм.