Поняття «джерело права» існує багато століть. Сторіччями його тлумачать і застосовують правознавці всіх країн. Якщо виходити із загальнопоширеного значення терміна «джерело», то в сфері права під ним потрібно розуміти чинність, що створює право. Такою чинністю насамперед є:
Ø влада держави, що реагує на потреби суспільства, розвиток суспільних відносин і приймає відповідні правові рішення;
Ø історичний період застосування права (виникнення права);
Ø місце виникнення джерела права;
Ø спосіб виникнення форми права.
Звичайно в теорії називають чотири види джерел права: нормативний акт, судовий прецедент, санкціонований звичай і договір. В окремі історичні періоди джерелами права визнавали правосвідомість, правову ідеологію, а також діяльність юристів.