• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Норми радіаційної безпеки

Усі країни, що використовують атомну енергію, мають норми і правила радіаційної безпеки, що ґрунтуються на рекомендаціях Міжнародної комісії з радіаційного захисту. Їхня мета – запобігти несприятливим наслідкам опромінення людей у процесі застосування, збереження і транспортування радіоактивних речовин та джерел іонізаційних випромінювань.

Порядок захисту населення від радіоактивного опромінення визначений в спеціальному документі “Норми радіаційної безпеки” (НРБУ-97), у якому наводиться ціла система дозових меж та принципи їх застосування.

Цим документом передбачено три категорії людей, які можуть потрапити під опромінення, і для яких установлюється свій порядок дозиметричного контролю:

категорія А –це персонал або люди, що постійно працюють в умовах опромінення;

категорія Б – це обмежена частина населення, яка безпосередньо не працює з опроміненням, але за умовами роботи або проживання може потрапити під дію опромінення;

категорія В – це остання частина населення міста, області, країни.

При визначені норм радіаційної безпеки також враховувалося і те, що різні органи тіла людини мають різну чутливість до опромінення.

Так, Міжнародною комісією з радіаційного захисту визначені коефіцієнти радіаційного ризику для різних тканин і органів людини в наслідок їх рівномірного опромінення. Ці коефіцієнти становлять:

- 0,03 – кісткова тканина;

- 0,04 – щитовидна залоза;

- 0,12 – червоний кістковий мозок;

- 0,12 – легені;

- 0,15 – молочні залози;

- 0,24 – яєчники, або сім’яники;

- 0,30 – інші органи.

Для узагальнення дії радіації на людину, визначається так званий її критичний орган, опромінення якого може нанести найбільшу шкоду для здоров’я даної особи.

Виділяється три групи критичних органів людини:

І – все тіло та червоний кістковий мозок;

ІІ – м’язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики ока та інші органи крім тих, що належать до першої і третьої груп;

ІІІ – шкіряний покрив, кісткова тканина, передпліччя, гомілки, стопи.

Враховуючи дію радіації на ці критичні органи, для кожної категорії населення установлюються наступні межі доз опромінення:

1. Межа річного надходження (МРН) – це таке щорічне опромінення людини, при якому на протязі 70 років вона отримає таку еквівалентну дозу опромінення, що не перевищує значення так званої межі дози опромінення

2. Межа дози (МД) – це основна межа опромінення для категорії Б.Вона встановлює таке значення річного опромінення, при якому рівномірне опромінення людини на протязі 70 років не може привести до значних змін у стані її здоров’я, що можуть бути виявлені сучасними методами.

3. Гранично допустима доза (ГДД) – це межа опромінення категорії А. ЇЇ поняття аналогічні поняттям межі дози (МД), але для категорії А.

Під час виникнення радіаційної аварії крім термінових робіт зі стабілізації радіаційної обстановки мають бути вжиті заходи, спрямовані на:

- зведення до мінімуму кількості осіб з населення, які зазнають аварійного опромінення;

- запобігання опроміненню чи зниження індивідуальних і колективних доз опромінення;

- запобігання чи зниження рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування, питної води, об’єктів навколишнього середовища (повітря, води, грунту, рослин та ін.), а також будинків і споруд.

Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається залежно від кількості і складу радіонуклідів, викинутих у довкілля, метеорологічних умов, відстані від місця аварії і пори року під час аварії.

Серед радіонуклідів, викинутих в атмосферу, бувають коротко житні (йод-131) і довго житні (цезій-437 та стронцій-90). Потрібно мати на увазі, що йод-131 небезпечний протягом перших восьми діб, довго житні – шкідливо діють на людину протягом кількох десятиліть.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
11. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
12. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Переглядів: 497