• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Допоміжні джерела міжнародного права

До допоміжних джерел, що відіграють важливу роль у ста­новленні і розвитку загального міжнародного права, належать правотворчі рішення міжнародних організацій (встановлюють і формулюють правило поведінки), що досить часто за рішенням тих самих міжнародних організацій мають рекомендаційний ха­рактер і не обов'язкові для виконання їх членами; судові рішення (рішення Міжнародного суду ООН, вироки Нюрнберзького і Токій­ського трибуналів, а також рішення національних судів зі спорів між державами або їхніми органами й ін.); доктрини «найбільш кваліфікованих фахівців із публічного права різних націй», до яких слід віднести найвідоміших фахівців-міжнародників Броунлі, Гугенхейма, Оппенгейма, Руссо, Фердросса, Хайда і деяких інших, а також вітчизняних учених — В. Денисова, Ф. Кожевнікова, В. Ко-рецького, І. Лукашука, Р. Мюллерсона, Г. Тункінатощо. Важливим допоміжним джерелом є діяльність Комісії з кодифікації і прогре­сивного розвитку міжнародного права ООН.

До допоміжних джерел також необхідно віднести міжнародні звичаєвості і міжнародну ввічливість.

Історично міжнародна звичаєвість передувала звичаю. їх від­мінність полягає в тому, що при застосуванні звичаєвості держава не має впевненості в тому, що вона чинить правильно, а при засто­суванні звичаю така впевненість є.

Хоча міжнародна ввічливість і є неправовою категорією, вона є особливим джерелом міжнародного права. її розцінюють як акт доброї волі (дружелюбності, добросусідства, підкресленої поваги, скасування формальностей, надання пільг, привілеїв і послуг іноземним державам і їхнім громадянам не через вимоги міжнародно-правових норм, а з доброї волі держави), що дотриму­ється у взаємному спілкуванні держав. Особливість цього джерела зумовлена насамперед тим, що воно найбільш близьке до звичаю, але з тією відмінністю, що всіма членами міжнародного співтовари­ства міжнародна ввічливість не визнається як звичаєве право, але відмова від додержання її засуджується. Водночас припинення тих або інших актів міжнародної ввічливості не обов'язково є недруже-

Читайте також:

1. D (правая) S (левая)
2. I. ТЕОРИЯ И ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
3. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
4. II. ТЕОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
5. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
6. L. Понятие права
7. O ексклюзивний розподіл на правах винятковості.
8. VIII. Джерела та напрямки фінансування
9. XV. Реалізація права вступників на вибір місця навчання
10. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
11. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
12. Авторское право и смежные права

Переглядів: 828