— основні (первинні) суб'єкти — це держави, нації і народності, що борються за своє національне визволення і створення власної національної держави.
їх поява є об'єктивною реальністю, результатом природно-історичного процесу. Завдяки властивому їм державному або національному суверенітету вони визнаються носіями міжнародних прав і обов'язків.
Створені як суб'єкти соціального буття, вони неминуче вступають у контакт один з одним, визначаючи при цьому для себе правила взаємного спілкування, що згодом закріплюються в міжнародних актах, стають юридично обов'язковими для суб'єктів міжнародного права. Суверенітет надає цим суб'єктам незалежність від інших суб'єктів міжнародного права і визначає можливість їх самостійної участі в міжнародних відносинах;
— похідні (вторинні) суб'єкти — це міжнародні міжурядові організації, специфічні державоподібні утворення (раніше це були так звані «вільні міста» — Венеція, Гамбург, Данциг та ін.; у наш час — місто-держава Ватикан, а також державоподібні суб'єкти — Монако, Сан-Марино та інші). Похідні суб'єкти міжнародного права створюються первинними. Тому обсяг їхньої міжнародної правоздатності (обсяг прав і повноважень) залежить від наміру і бажання їх створювачів — держав-фундаторів, що наділяють їх правом виступати в міждержавних відносинах від власного імені.