Бюджетно-правові норми можливо класифікувати в залежності від наступних критеріїв.
В залежності від характеру поведінки суб’єктів бюджетно-правових відносин (активно чи пасивна):
Зобов’язуючі;
Забороняючі;
Уповноважуючі.
Зобов’язуючі бюджетно-правові норми приписують здійснити певні дії, скеровані на мобілізацію чи витрачання коштів державного бюджету. Вони регулюють відносини в галузі бюджетного планування тощо. Зобов’язуючі бюджетно-правові норми містяться у всіх бюджетних законах і нормативних актах.
Забороняючібюджетно-правові норми приписують не чинити дії, які порушують або підривають бюджетну дисципліну. Зобов’язуючі і забороняючі норми схожі між собою визначеністю форми, точністю приписів, які містяться в них.
В уповноважуючих бюджетно-правових нормах держава надає учасникам бюджетних правовідносин повноваження на проведення певних позитивних дій. Категоричність у цих видах норм виявляється дещо своєрідно.
У юридичній літературі бюджетно правові норми прийнято поділяти на:
Матеріальні;
Процесуальні.
Матеріальні встановлюють матеріальний зміст бюджету, тобто структуру бюджетної системи, перелік доходів і видатків, їх обсяги, розмежуваннядоходів і видатків між окремими видами бюджетів, розміри резервних фондів тощо. Матеріальні норми в учбовій літературі об’єднуються в правовий інститут “бюджетний устрій” і входять в розділ фінансового права – бюджетне право.
Процесуальнібюджетно-правові норми складають також окремий інститут розділу фінансового права – бюджетного права і регулюють відносини, що виникають при складанні, розгляді проекту бюджету, затвердженні бюджету, складанні, розгляді і затвердженні звіту про виконання бюджету.