Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Речення для аналізу

1. Коли вже дружиш з людиною, то повинен якось живити це почуття, цінувати його належно, бо тільки це надає дружбі краси, сили й довговічності (Юрій Збанацький).

2. Коли вже дружиш з людиною, то повинен якось живити це почуття, цінувати його належно, бо тільки це надає дружбі краси, сили й довговічності (Юрій Збанацький).

3. Ми нап’яли на березі намет – округлий, гостроверхий, жовто-білий, такий, як хижі половці в степах за давнини глухої напинали і чубаті наші завзяті предки, що про них писав Тарас Григорович, додаючи, що синє море вельми їх любило, сприяючи в походах їх на Крим, на Цареград – походах, що не знає подібних їм історія людська... (М. Рильський).

4. Ми нап’яли на березі намет – округлий, гостроверхий, жовто-білий, такий, як хижі половці в степах за давнини глухої напинали і чубаті наші завзяті предки, що про них писав Тарас Григорович, додаючи, що синє море вельми їх любило, сприяючи в походах їх на Крим, на Цареград – походах, що не знає подібних їм історія людська... (М. Рильський).

5. Ми нап’яли на березі намет – округлий, гостроверхий, жовто-білий, такий, як хижі половці в степах за давнини глухої напинали і чубаті наші завзяті предки, що про них писав Тарас Григорович, додаючи, що синє море вельми їх любило, сприяючи в походах їх на Крим, на Цареград – походах, що не знає подібних їм історія людська... (М. Рильський).

6. Син, стоячи біля колони, зустрічав свого старого усмішкою, любов’ю, почуттям гордощів синівських за нього... (О. Гончар).

7. І гори, і долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті й обмиті чистим, прозірчастим, білим, як срібло, світлом (І. Нечуй-Левицький).

8. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).

9. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар).

10. Спить трудове передмістя, повите снами-серпанками теплої літньої ночі (О. Гончар).

11. Нічого сидіти склавши руки (В. Кучер).

12. Щоб ви не викладали – літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця, якщо тільки ви хочете бути його вихователем, має бути книжка (В. Сухомлинський).

13. Щоб ви не викладали – літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця, якщо тільки ви хочете бути його вихователем, має бути книжка (В. Сухомлинський).

14. Щоб ви не викладали – літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця, якщо тільки ви хочете бути його вихователем, має бути книжка (В. Сухомлинський).

15. Щоб ви не викладали – літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику, першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця, якщо тільки ви хочете бути його вихователем, має бути книжка (В. Сухомлинський).

16. Одного разу (було це десь перед жнивами) він якраз був у житників, як прийшов листоноша і приніс у хату в чорній сумці горе (І. Цюпа).

17. Одного разу (було це десь перед жнивами) він якраз був у житників, як прийшов листоноша і приніс у хату в чорній сумці горе (І. Цюпа).

18. Одного разу (було це десь перед жнивами) він якраз був у житників, як прийшов листоноша і приніс у хату в чорній сумці горе (І. Цюпа).

19. Одного разу (було це десь перед жнивами) він якраз був у житників, як прийшов листоноша і приніс у хату в чорній сумці горе (І. Цюпа).

20. Є люди, які думають про Київ тільки врочисто. Столичний стовбняк. Для інших це просто місце роботи і мешкання (П. Загребельний).

21. Є люди, які думають про Київ тільки врочисто. Столичний стовбняк. Для інших це просто місце роботи і мешкання (П. Загребельний).

22. Є люди, які думають про Київ тільки врочисто. Столичний стовбняк. Для інших це просто місце роботи і мешкання (П. Загребельний).

23. Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський).

24. Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський).

25. Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський).

26. Скиньте з Шевченка шапку. Та отого

дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.

Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:

Йому було перед смертю всього лише сорок сім (І. Драч).

27. Я щаслива з другим.

Я тебе нітрохи не люблю.

А якщо заплачу і рукою

я торкну ясне твоє чоло, -

нас не бачать леви коло брами:

левам очі снігом замело (Л. Костенко).

28. О, як нам було весело, як весело!

Жили ми на горищах і терасах.

Усе махало крилами і веслами,

І кози скубли сіно на баркасах (Л. Костенко).

29. Циферблат годинника на розі

хуртовини снігом замели...

Нам з тобою, видно, по дорозі,

Бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко).

Термінологічний (тлумачний) словник курсу

Абстрактні іменники – це іменники, які позначають не власне-предмети, не матеріальні об’єкти, а абстраговані, узагальнені людською свідомістю і представлені в мові у вигляді предметів дії, процеси, стани, якості і под., безпосередньо пов’язані з конкретними предметами.

Аналітичний спосіб вираження граматичних значень є таким способом, коли показником граматичних значень виступає службове слово-морфема.

Аналітично-синтетичний спосіб вираження граматичних значень - це поєднання афіксального (синтетичного) граматичного оформлення слова з аналітичними елементами.

Власне-предметне значення – це відображення матеріальних предметів, воно містить у собі категорійну ознаку власне-предметності, тобто не граматичної предметності, а реальної (конститутивна сема «речовість (предметність)»).

Глибинна характеристика (частини мови) – семантична характеристика.

Граматика (гр. grammatike від gramma – літера, написання) – частина лінгвістики, що вивчає будову мови, тобто систему морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій, способів словотворення.

Грамема– компонент граматичної категорії, що за своїм значенням є видовим поняттям щодо граматичної категорії, поняття родового.

Диференціація слів за семантико- граматичними ознаками. За семантико-граматичними ознаками слова поділяються на п’ять частин мови. Вони позначають: а) предмети (іменник); б) дії, процеси, динамічні стани (дієслово); в) ознаки предметів (прикметник); г) кількість (числівник); г) ознаку ознаки (прислівник).

Знахідний відмінок. Знахідний відмінок – одна з центральних грамем морфолого-синтаксичної категорії відмінка, що в морфологічному плані входить як четвертий компонент до відмінкової парадигми однини та множини з її диференційованою сукупністю флексій і спеціалізована на вираженні формально-синтаксичної функції придієслівного сильнокерованого другорядного члена речення, семантико-синтаксичної функції об’єкта і в типових виявах приремної позиції за актуального членування речення.

Ієрархія частин мови за комплексним (семантичним, морфологічним, синтаксичним, а для похідних слів і словотвірним) критерієм: іменник та дієслово як центральні частини мови і прикметник, числівник та прислівник як периферійні частини мови.

Іменник – частина мови, що відображає субстанціональні (зі значенням реальної предметності або зі сприйманим у нашій свідомості таким значенням) об’єкти.

Іменники-деривати – граматичний підклас іменників з предикатними (ознаковими) сутностями.

Іменники власні – це індивідуальні назви конкретних предметів.

Іменники загальні – назви предмета як репрезентанта класу однорідних предметів.

Конкретні іменники - лексико-граматичний розряд, що охоплює іменники, які позначають дискретні предмети, тобто такі предмети, котрі існують окремо, а отже, підлягають рахункові.

Кореляція (від лат. correlatio – співвідношення) – взаємозалежність, співвідносність двох чи більше мовних одиниць (кореляція видова (для дієслова), відмінкова, стану (активного/пасивного – для дієслова), фонологічна).

Лексико-граматичні розряди - це такі угруповання слів, яким властиві певна однотипність узагальненого лексичного значення, наявність тих або тих особливостей в утворенні граматичних форм і у вираженні граматичних категорій (іменники - власні і загальні назви; прикметники – якісні і відносні і под.).

Морфологія (гр. morphe – форма, logos - вчення) – це одна з частин граматичної будови мови, яка охоплює граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії цих частин мови та їхні форми, а також менші за слово одиниці (власне-морфеми й слова-морфеми для вираження морфологічних і синтаксичних значень).

Морфологічна категорія - протиставлені один одному ряди морфологічних форм з однорідним граматичним значенням; складниками категорії є грамеми (окремі граматичні значення категорії з їхніми засобами вираження).

Називний відмінок (іменника). Називний відмінок іменника – центральна (найвищого рангу) грамема морфолого-синтаксичної категорії відмінка, яка в морфологічному плані відкриває відмінкову парадигму однини та множини з притаманною їй сукупністю закінчень і спеціалізована на вираженні формально-синтаксичної функції підмета, семантико-синтаксичної функції суб’єкта і в типових виявах позиції теми за актуального (темо-ремного) членування речення.

Непредикатні знаки (слова) - одиниці зі значенням речі (предмета).

Номіналізація - здатність іменників називати результати тактів переходу від знаків-повідомлень до знаків-назв.

Поверхнева характеристика (частини мови) – граматична характеристика.

Предикатні знаки (слова) – це ознакові знаки (слова); конститутивна сема „ознака”.

Сема (=диференційна семантична ознака = семантичний компонент = семантичний множник = семантичний маркер = ноема) – мінімальна, межова одиниця плану змісту; елементарне значення слова (лексико-семантичний варіант слова); елементарне відображення в мові різних сторін і властивостей позначуваних предметів і явищ дійсності.

Семантема– носій лексичного значення слова (Ш. Баллі).

Семантико-синтаксичні функції – це функції суб’єктна, об’єктна, адресатна, інструментальна (знаряддя або засобу дії), локативна.

Синтетичний спосіб вираження граматичних значень – той, в якому репрезентують реалізацію граматичного значення у межах морфологічного слова афіксальні засоби: закінчення, суфікси, префікси, інтерфікси.

Слово – це єдність граматичних модифікацій (словоформ) і семантичних модифікацій (його лексико-семантичних варіантів, значень).

Способи вираження граматичних значень -синтетичний, аналітичний, аналітично-синтетичний і супрасегментний.

Супрасегментний спосіб вираження граматичних значень стосується випадків, коли формальну афіксальну нерозрізнюваність граматичних значень компенсує наголос.

Типи морфологічних одиниць: мінімальна морфологічна одиниця (морфема) і морфологічна одиниця-конструкція (або морфологічне слово, частина мови).

Форма слова являє собою органічну єдність граматичного значення та його формальних показників.

Частини мови – це найбільші морфологічні класи слів, що характеризуються такими чотирма ознаками: 1) узагальненим (категорійним) граматичним значенням, абстрагованим від конкретних лексичних значень слів; 2) структурою морфологічних категорій; 3) системою словозміни або її відсутністю; 4) спільністю синтаксичних функцій.

Розбір

Знайдіть у тексті слова загальної категорії предметності. З’ясуйте: конкретне слово - предикатне чи непредикатне, зі значенням власне-предметності чи невласне-предметності. Якщо слово з невласне-предметним значенням, то вкажіть його категорійне граматичне значення (поверхнева характеристика) і глибинну семантику (предметність, якість, властивість, дія, процесс, динамічний стан …), а також до якого підкласу похідних іменників (іменників-дериватів) воно належить (віддієслівне, відприкметникове, відчислівникове, відприслівникове; проміжна група ).

Як втілена у словоформі(-ах) словозмінна категорія (відмінка, ~числа)? класифікаційні категорії (роду, істот/неістот)?

Схема морфологічного аналізу іменника (іменників)

Під час аналізу слід зважати на таке: роль базового критерію виконує семантичний критерій, що зумовлює граматичну спеціалізацію слова в реченні або словосполученні; синтаксичний критерій, у свою чергу, є базовим для морфологічного критерію. Словотвірний критерій (допоміжний, бо стосується тільки похідних слів) знаходить своє відображення у специфічних для окремих частин мови словотворчих афіксах.

1.Виписати із тексту (контексту) слова із загальною категорійною предметністю.

2. Поділити виписані слова на дві групи:

а) слова зі значенням реальної предметності (власне-іменники, непредикатні);

б) слова зі значенням граматичної предметності (іменники-синтаксичні деривати, предикатні).

3. Встановити, до якого лексико-граматичного розряду належить кожен непредикатний іменник (семантико-морфологічна характеристика):

*власний

*загальний

*конкретний

*абстрактний

*збірний

*речовинний.

4. Як у слові-конструкції репрезентована словозмінна категорія відмінка:

* грамемою якого відмінка;

* у якій функції постає відмінкова грамема – первинній чи вторинній, тобто транспонованій;

* вкажіть формальний показник грамеми.

5. Як у слові-конструкції репрезентована морфологічна категорія роду (класифікаційна):

* грамемою чоловічого роду (формальний показник);

* грамемою жіночого роду (формальний показник);

* грамемою середнього роду ( а) з назвою неістоти; б) з нейтралізованою ознакою статі через недоросліть), (формальний показник);

* Чи є категорія роду самостійною (незалежною), чи є синтагматично зумовленою (прикметники, дієслова; іншомовні незмінювані слова; слова, що відображають родо-видові відношення; є формально граматично зумовленими).

6. Як у слові-конструкції репрезентована категорія числа (переважно словозмінна, з елементами класифікаційності). Якщо семантико-граматичний зміст, пов’язаний із числом, не реалізується, то вкажіть чому (віддієслівний дериват; відприкметниковий дериват; назва речовини; pluralia tantum, singularia tantum; морфологічна форма числа не збігається з реальним числовим значенням – визначається в контексті).

7. Як у слові-конструкції репрезентована категорія істот/неістот:

* грамемою „істота” (Доказ: валентно поєднується у формі знахідного відмінка = родовому);

* грамемою „неістота” (Доказ: форма знахідного придієслівного збігається з формою називного відмінка);

* наявна суперечність між семантичною і формально-граматичною природою іменника (народ, натовп, юрба, загін, стадо, череда... ).

8. Якою грамемою репрезентована категорія особи (Для власне-іменників – відношення суб’єкта до дії, процесу, стану з погляду мовця):

* грамемою 2-ї особи одн./мн. (переважно кличний відмінок у первинній чи вторинній функції, що потенційно відображає суб’єкт- об’єктні відношення);

* грамемою 3-ї особи одн./мн. (наз. Відмінок або займенникове слово).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади аналізу речення	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.