1.2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності
Головним методологічним принципом безпеки життєдіяльності людини є системно-структурний підхід, а методом, який використовують у ній, - системний аналіз.
Системний аналіз - це сукупність методологічних засобів, які застосовують для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань, що існують або виникають у системах. Під системою розуміють сукупність взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою так, що досягається певний результат (мета).
Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єктами. Будь-який пристрій - це технічна система, а рослина, тварина, людина - біологічна система. Будь-які групи людей, колективи, спільноти - це соціальні системи. Система, одним з компонентів якої є людина, називається ергатичною. Прикладами ергетичних систем є системи "людина-природне середовище", "людина-машина", "людина-машина-навколишнє середовище" тощо.
Кожний предмет розглядають, як системне утворення. Системи мають свої властивості, які не притаманні компонентам, з яких утворені системи. Цю основну властивість систем або "емерджентність" покладено в основу системного аналізу.
Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємозв'язку, комплексно. Для позначення мети, результату, яких досягає система, використовують термін "системотворчий елемент".
Будь-яка система єскладовою частиною іншої системи, або ж входить до іншої системи як її елемент. З іншого боку, окремі елементи кожної системи можуть розглядати як окремі самостійні системи.
У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов'язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об'єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки.