Техногенні небезпеки

Взаємовідносини людини і навколишнього середовища споконвіку були непростими. Але особливого загострення вони набули наприкінці XX ст., коли господарсько-перетворююча діяльність людства за масштабністю та інтенсивністю зрівнялася з природними геологічними процесами і поставила земну цивілізацію на межу екологічної, техногенної катастрофи.

О.О. Базуляк свідчить, що криза системи "людина-природа" є не якимось стихійним, а закономірним явищем, що зумовлене, насамперед, еволюцією психіки, нейронних структур головного мозку, які на онтогенетичному²¹ рівні зумовили становлення нового матеріального середовища - соціуму; в процесі еволюції в людському організмі виявилися закладені два начала: біологічне і психічне. Біологічне начало зв'язує людину з натуральним світом природи і багато в чому залежить від нього. Доти, доки біологічне начало домінувало над психічним, в системі "людина-природа" зберігалася відносна рівновага. Еволюція психічного начала кардинально змінила змістовну сутність людського буття. Людське суспільство вийшло на якісно новий рівень досконалості, втіливши в собі новий стан матерії - розумну речовину. Продуктом еволюції розумної речовини стала високорозвинена психіка, а також формування фундаментального рівня - рівня свідомості. Саме він став основою високорозвиненої психічної діяльності. На онтогенетичному рівні етапи розвитку психіки відповідали етапам організації соціальних умов буття, соціуму. І саме з моменту переважання психічного начала над біологічним на онтогенетичному рівні була зруйнована рівновага в системі "людина-природа". Людське суспільство почало домінувати над світом природи, порушуючи локальні межі співіснуючої системи.

З організацією соціуму людина вийшла на новий рівень досконалості, перемістилася в нову площину існування. Вона почала домінувати над світом природи, використовувати в повній мірі її енергетичні джерела, її сировинну базу. Активна духовно-практична та матеріально-практична діяльність тисячоліттями поступово змінила образ планети, трансформувавши біосферу в сферу активності розуму -ноосферу. Особливого "прискорення" ця зміна набула під час індустріалізації. Індустріалізація - це процес створення масштабного машинного виробництва, який кардинально змінив структуру організації людського суспільства, призвів до побудови нових соціальних відносин, які забезпечили перехід суспільства від одного рівня досконалості до іншого: від аграрного до індустріального.

Орієнтація на матеріально-технічний розвиток призвела до формування цивілізації нового типу - техногенної. Техніка міцно ввійшла в образ і стиль життя людей, стала звичайною повсякденністю. 1 ця подія не була би такою помітною,

²¹ Онтогенез - індивідуальний розвиток тваринного або рослинного організму від часу його зародження до кінця життя.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 107

якби не факт деструктивного впливу техніки на світ природи, як про це наголошує О.О. Базалук, але й на людину, її життя та здоров'я. Екосистема Землі, її складові частини: атмосфера, гідросфера, літосфера і особливо біосфера - відчули на собі силу деструктивного впливу нової антропогенної хвилі. Антропогенез, що набирав темпів не змінював, а руйнував все на своєму шляху. Для покоління XX ст. стало нормою отруєне токсичними речовинами повітря, негативні наслідки урбанізації, забруднення та деградація довкілля. Наприкінці другого тисячоліття, взаємовідносини між людиною й природою набули такого розпалу, що дійшли майже до рівня антагонізму. Людина, яка сама вийшла зі світу природи, організувала свою діяльність так, що протиставила сферу свого існування - ноосферу планети, сфері існування світу природи - біосфері планети. І це протиставлення між світом людини і світом природи в умовах постіндустріального суспільства набуває дедалі негатив-ніших наслідків як для суспільства, так і для природи. За весь час розвитку соціуму, попри інші драматичні події, не було ще проблеми, певна річ, настільки масштабної, багатоаспектної та складної для розв'язання. Як підкреслюють вітчизняні та зарубіжні дослідники, йдеться про майбутнє людського роду.

Для вирішення низки глобальних проблем, висунутих кризою системи "людина-природа" 0.0. Базуляк пропонує:

Забезпечити гармонійний розвиток психічного начала людини. Для цього потрібно максимально використовувати можливості процесу навчання і виховання.

Спрямувати процеси навчання і виховання на розвиток особистості тобто сприяння гармонії між розумом, душею і тілом. Причому, 0.0. Базуляк наголошує, що саме чинник гармонійно розвинутої особистості суттєво впливає на взаємовідношення в системі "людина-природа".

Законодавчий і громадський контроль за всіма, без винятку, промисловими підприємствами.

Інноваційні, перспективні дослідження в галузі енергозберігаючих технологій та альтернативних (екологічно безпечних) джерел енергії.

Переорієнтація загальнолюдських цінностей, заміна матеріальних цінностей, цінностей техногенної цивілізації ідеалами, що сповідує концепцію постіндустріа-лізму.

Постіндустріальне суспільство - змістовна трансформація індустріалізму. Головними векторами цієї трансформації є:

переорієнтація економіки від виробництва до сервісу;

- акцент на інтелектуальних технологіях;

- різке зростання професійної диференціації;

- знання як базовий феномен.

Отже особливої актуальності набувають питання культури безпеки людської життєдіяльності в умовах техногенної кризи постіндустріального суспільства, в якому людина часто виступає в ролі оператора.

3.4.1. Життєдіяльність людини в системі "Людина-машіїна-середовище"

Оператор - це людина, яка керує елементами автоматики обчислювальної техніки та іншими технічними системами завдяки інформаційним моделям та засобам керування. Перед оператором постає завдання керувати щораз більшою кількістю об'єктів та параметрів унаслідок чого зростає напруга праці.

108 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Зростають вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії. Загальновизнано, що робота оператора висуває високі вимоги до когнітивних ресурсів людини. Сьогодні внаслідок комп'ютеризації та роботизації промислової діяльності значно ускладнилась проблема узгодження умов праці з психологічними та фізіологічними можливостями людини. Під час керування процесом оператору доводиться переробляти великий обсяг інформації, зазнаючи при цьому значного нервового перенапруження. Для розв'язання проблеми психологічного характеру конструктори намагаються пристосувати машину до людини так, щоб забезпечити найсприятливіший режим роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Укуси скажених тварин	\|	Особливості діяльності людини-оператора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.