• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості діяльності людини-оператора

У загальному вигляді діяльність оператора в автоматизованій системі управління (АСУ), на думку І.О. Іваськевича, визначають так: людина повинна сприймати й оцінювати одержувану інформацію, приймати своєчасні та правильні рішення, виконувати необхідну керівну (командно-виконавську) діяльність (дію), оперуючи при цьому відповідними органами управління.

Оператор позбавлений можливості безпосередньо спостерігати за об'єктами, якими управляє, і змушений користуватися інформацією, що надходить до нього каналами зв'язку, тобто людина має справу не з реальними об'єктами управління, а з їхнім відображенням або інформаційними моделями.

Інформаційна модель - сукупність інформації про стан та функціонування об'єкта управління і зовнішнього середовища, тобто вона є тим джерелом інформації, на основі якого оператор формує образ реальної ситуації, аналізує та оцінює її і приймає рішення, які забезпечують правильну роботу системи. Фізично інформаційна модель реалізують за допомогою пристроїв відображення інформації. Найсуттєвішою особливістю роботи людини з інформаційною моделлю є потреба зіставлення відомостей, одержаних з допомогою приладів, екранів, табло, як між собою, так і з реальними об'єктами, якими управляють. Якщо інформаційна модель неадекватно відображає реалії або не дозволяє операторові швидко і точно сприймати необхідні дані, то вона непридатна. Інформаційні моделі сучасних АСУ в більшості випадків адекватно відображають об'єкти управління, але робота оператора з ними часто не відповідає вимогам точності й оперативності.

Діяльність оператора, на думку І.О. Іваськевича, можна поділити на чотири головні етапи:

1. Сприйняття інформації - охоплює такі операції:

- виявлення²² об'єкта сприйняття;

- з'ясування в об'єкті окремих ознак, що відповідають завданню, поставленому перед оператором;

- ознайомлення з виділеними ознаками;

- пізнавання об єкта сприйняття.

--------------------------------

Виявлення - початкова фаза розвитку будь-якого акта сприйняття; одночасно з цією операцією відбувається виділення в об'єкті окремих ознак, таких як колір, яскравість, величина, форма та ін.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 109

З множини виявлених ознак виділяють найінформативніші і тісно пов'язані з завданням оператора. У процесі ознайомлення з виділеними ознаками оператор установлює зв'язки між окремими властивостями, об'єкта сприйняття, пов'язує їх в єдину схему, формує власні системи еталонів, на підставі яких він може пізнати об'єкт або ситуацію.

2. Оцінювання інформації, її аналіз і узагальнення на основі раніше заданих або
сформованих критеріїв оцінки. Оцінювання виконують на основі порівняння
сприйнятої інформаційної моделі зі складеною в оператора внутрішньою образно-
концептуальною" моделлю ситуації (системи управління).

Концептуальна модель - це результат осмислення оператором ситуації, що склалася, з урахуванням поставлених перед ним завдань. На відміну від інформаційної моделі вона належить до внутрішніх психологічних засобів діяльності оператора.

До змісту образно-концептуальної моделі належать образи та моделі реальної і прогнозної ситуації, знання сукупності можливих дій, пов'язаних з управлінням, а також уявлення про цілі та критерії функціонування системи, знання (відчуття) наслідків рішень, які приймають. Співвідношення елементів інформаційної моделі образами й уявленнями, що входять до складу концептуальної моделі, є важливою ланкою переробки інформації людиною. Головна складність, яка виникає на цьому етапі, пов'язана з проблемою ефективного кодування інформації. Для кожного типу завдань існують свої способи ефективного кодування. Експериментальні дослідження і досвід експлуатації АСУ дали змогу виявити низку категорій кодування, що відповідають певним завданням. Наприклад, завданню виявлення, або визначення, місця найкраще відповідає кольорове кодування, завданню пізнання - кодування умовними знаками, завданню визначення кількісних характеристик - цифрове кодування.

Оператор повинен мати можливість, здійснюючи мінімальну кількість запитів, одержувати інформацію про критичні (які вимагають негайного втручання) стани керованого об'єкта чи процесу.

І.О. Іваськевич наголошує, що треба розрізняти постійну (або повільно змінну) образно-концептуальну модель, що зберігається у довгочасній пам'яті оператора, й оперативну (надзвичайно рухливу), яка зберігається у короткочасній або оперативній пам'яті. Якщо ситуація знайома, зовнішня інформаційна модель викликає у пам'яті оперативну концептуальну модель, і оператор негайно починає діяти.

При незнайомій ситуації оперативна модель формується з даних інформаційної моделі та з постійної концептуальної моделі.

3. Прийняття рішення на основі проведеного аналізу інформаційної й образно-
концептуальної моделі ситуації. У деяких випадках завдання оператора визначають
раніше заданим, відомим оператору алгоритмом рішення. При цьому акт рішення
зводиться до вибору найкращого, оптимального варіанта.

Процес прийняття рішення оператором ускладнюється, якщо ситуація не передбачена заданим алгоритмом рішення. У цьому випадку взаємодія оператора з інформаційною моделлю має вже дві цілі - постановку самого завдання і пошук

-------------------------------

Концептуальний - заснований на якійсь системі доказів певного положення, системі поглядів на те чи інше явище.

110 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

способу його вирішення. Постановка завдання пов'язана зі спеціальним перетворенням інформаційної моделі. Тому потрібно створювати такі моделі, що максимально полегшували б сприйняття ситуації як проблемної. Оператор має також використовувати інформаційну модель для перевірки різних варіантів вирішення завдання. У процесі прийняття рішення оператор маніпулює перетвореною вхідною інформацією. Але від оператора вимагають формування образу, адекватного не тільки до реальної ситуації та конкретного завдання, що стоїть перед ним, але також і до тих способів вирішення таких завдань, які є у його пам'яті. Тому важливо вміти практично використати принцип узгодження інформаційної і концептуальної моделей при максимально можливому полегшенні умов діяльності операторів.

4. Виконання прийнятого рішення за допомогою певної системи дій або видання відповідних розпоряджень.

Перші два етапи діяльності оператора умовно називають інформаційним пошуком, який охоплює також і пошук проблемної ситуації, а останні два - об'єднують поняттям обслуговування. У реальній роботі оператора необов'язково наявні всі перераховані етапи. Може бути і різна їх послідовність. Деколи етапи настільки переплетені, що з них важко який-небудь виділити.

Отже основною формою діяльності людини-оператора є використання та опрацювання інформації. У загальному випадку діяльність людини-оператора складається з чотирьох етапів: прийняття інформації, оцінка і переробка, прийняття рішення, реалізація прийнятого рішення. У багатьох формах інтерактивної роботи з машиною оператор повинен володіти високим рівнем оперативної пам'яті та уваги.

Схеми взаємозв'язку людини з машиною зображені на рис. 36. У випадку простої одноконтурної схеми людина сприймає сигнали органами зору та слуху і зворотною реакцією впливає на машину.

У разі наполовину автоматизованого виробництва сигнали від давачів у машині передаються на інформаційну панель. Людина сприймає інформацію, переробляє і через пульт керування впливає на машину. При високо автоматизованому виробництві сигнали від давачів надходять на пристрій, котрий змінює вихідні параметри і передаються на регулятор виходу програми. Людина-оператор сприймає сигнали і зворотною реакцією впливає на регулятор виходу програми, котрий через пристрій, що керує вихідними програмами, впливає на машину.

Всі зміни керованого об'єкта вловлюються за допомогою давачів, сигнали від яких перетворюються і подаються до приладів, за якими спостерігає людина. Людина сприймає покази приладів, розшифровує їх, приймає рішення, виконує відповідні дії. Сигнал, що виникає внаслідок дій людини, перетворюється і надходить до керованого об'єкта, змінюючи його стан.

У людини можна виокремити органи чуттів, за допомогою яких вона сприймає інформацію і через провідні шляхи доносить у мозок, а мозок після відповідної обробки діє на органи руху. У машини, відповідно, засоби інформації, керування та інформаційно-логічний і обчислювальний пристрій. Діяльність оператора під час приймання інформації пов'язана з отриманням даних про стан об'єкта та середовище існування, після чого необхідно знайти, виокремити та розпізнати потрібні сигнали. Під час оцінки інформації діяльність оператора спрямована на аналіз та узагальнення сигналів, що надходять, порівняння необхідного та дійсного стану системи "Людина-машина". One-

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 111

ратор виконує дії, пов'язані із запам'ятовуванням, видобуванням із пам'яті та розшифруванням інформації. Під прийняття рішення оператор порівнює модель процесу, яішй відбувається, з базою даних, що містяться в пам'яті системи "людина-машина", яка сформована на основі знань та вмінь, одержаних під час навчання та накопичення досвіду роботи з оперативною моделлю, виробленою ним у процесі опрацювання інформації, яка надходить.

Рис. 36. Схеми системи "людина - машина": а) проста одноконтурна; б) при напівавтоматизованому виробництві; в) при автоматизованому виробництві

Прийняте рішення реалізується шляхом віддавання відповідних команд, чи виконання окремих дій за допомогою органів руху людини та органів керування машиною.

Один із параметрів, що характеризує взаємодію оператора з машиною визначається часом, який необхідний людині для прийняття, обробки та передачі інфор-

112___________________________ 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

мації. Час, витрачений оператором на інформаційний пошук потрібного об'єкта, можна визначити як

(32)

де n - число фіксацій зору в процесі пошуку; Ці - час фіксацій; t„i - час і-го переміщення зору.

Час затримки сигналу оператором визначають за формулою:

(33)

де k - кількість приладів; - час оцінки показів приладів; - час переведення погляду з одного приладу на інший; - тривалість мимовільного відволікання оператора; - час виконання моторних дій з управління регулятором машини; т, -кількість регуляторів; - кількість спостережень або перемикань.

При наявності черги сигналів оператор не зразу починає обробку сигналу. В цьому випадку на очікування обслуговування сигналів витрачається час , а швидкодія оператора характеризується величиною перебування інформації на обслуговуванні

(34)

де - час, потрібний для обробки сигналу.

Необхідну швидкодію визначають тривалістю циклу управління.

(35)

де tj - час затримки сигналу і-тим механізмом машини.

Час, витрачений оператором на інформаційний пошук t_m, може бути визначений також шляхом побудови математичної моделі процесу

(36)

де N - загальний обсяг (кількість елементів) інформаційного поля; М - кількість елементів, що мають задану для пошуку ознаку; а - обсяг інформаційного поля, що може сприйматись зором.

Величина а - це кількість предметів, що одночасно потрапляє в зону спостереження. Для кутової зони, обмеженої кутом 10° в горизонтальній та вертикальній площинах кількість елементів не повинна перевищувати 8.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. IV. ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
11. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
12. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини

Переглядів: 1767