Організаційних структур управління.

Переваги та недоліки

Лінійно-функціональна організаційна структура управління.

Лінійно-штабна організаційна структура управління.

А2, б2, в2 — штабні (функціональні) служби, підпорядковані лінійному керівнику №2.

Штабні служби №1

Штабні служби №2

…

…

Тип організаційної структури	Переваги	Недоліки
1. Лінійні	• Чіткість повноважень; • Узгодженість дій виконавців; • Оперативність; • Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати.	• Вимоги щодо високої компетентності керівництва з усіх питань; • Інформаційне перевантаження керівників; • Низька якість реалізації функцій управління; • Концентрація влади на найвищому рівні управління.
2. Функціональні	• Висока компетентність працівників, які спеціалізуються на певних функціях; • Висока результативність виконання стандартних робіт; • Централізований контроль стратегічних результатів; • Стандартизація; і формалізація окремих процесів та явищ; • Зниження необхідності у спеціалістах широкого профілю.	• Розрив управлінського процесу на окремі, погано пов'язані між собою функції; • Поява тенденції до надмірної централізації; • Тривалість процедур прийняття рішень; • Негнучкість організаційної структури; • Дублювання функцій.
3. Комбіновані:
3.1. Лінійно-функціональні	• Чіткі функціональні зв'язки на різних рівнях управління; • Звільнення лінійного менеджера від перевантаження інформацією та виконання невластивих його посаді функцій.	• Недостатньо чіткі межі відповідальності; • Тенденція до централізації.
3.2. Лінійно-штабні	• Можливість залучення консультантів і експертів; • Підготовка управлінських рішень фахівцями.	• Тенденція до збільшення штатів функціональних служб; • Відсутність тісних зв'язків між підрозділами на горизонтальному рівні.
З.З.Бюрократичні:
3.3.1. Раціональної бюрократії	• Чіткий поділ праці; • Ієрархічність рівнів управління; • Наявність взаємопов'язаної системи формальних правил і стандартів; • Формальна безособовість; • Врахування кваліфікаційних вимог.	• Відсутність гнучкості; • Труднощі при реагуванні на нові рішення, переміни, ймовірність стресів, конфліктних ситуацій.
3.3.2. Дивізійні:
3.3.2.1. Продуктові	• Чітка спеціалізація керівників за певним видом продукції; • Дух конкурентної боротьби, що стимулює до пошуку напрямів вдосконалення виробничо-реалізаційної діяльності.	• Збільшення витрат через можливе дублювання робіт для різних видів продукції; • Негнучкість організаційної структури управління.
3.3.2.2. Споживчі	• Чітка орієнтація на потреби споживачів; • Конкретизація функцій та обов'язків підрозділів, орієнтованих на забезпечення виробничих потреб певних груп споживачів.	• Надмірна монополізація певних робіт і функцій; • Можливість надмірної роздрібненості функціональних підрозділів.
3.3.2.3.Територіальні	• Керівництво регіональними відділеннями є «кузнею» управлінських кадрів; • Забезпечення досконалого знання специфіки регіону; • Підвищення відповідальності за прибутки (збитки) регіональних керівників.	• Послаблення ролі загально-корпоративного іміджу; • Можливість зростання витрат у зв'язку з дублюванням функцій; • Наявність можливостей для зловживань регіональних керівників.
3.4. Адаптивні:
3.4.1. Матричні	• Гнучкість; • Раціональне використання кадрового потенціалу; • Економія витрат; • Підвищення якості розробок; • Додаткове стимулювання працівників; • Зменшення навантаження на керівників вищого рівня за рахунок делегування повноважень.	• Складна структура підпорядкування; • Можливість загострення стосунків між керівниками різних програм; • Труднощі, пов'язані з набуттям навиків у роботі за новою програмою.
3.4.2. Проектні	• Націленість на конкретні проблеми, завдання; • Гнучкість структури управління.	• Необхідність залучення зовнішніх спеціалістів; • Створення умов для зростання витрат.
3.4.3. Програмно-цільові	• Гнучкість; • Забезпечення дієвості за нестабільності внутрішнього та зовнішнього середовищ.	• Необхідність постійного пристосування керівництва до нових умов, цілей, завдань (вимагає високого рівня адаптивності); • Необхідність високої кваліфікації кадрів.
3.4.4. Координаційні	• Можливість одночасного виконання багатьох програм; • Наявність усіх умов для прийняття оптимальних управлінських рішень.	• Можливість дублювання функцій, що призводить до зростання витрат; • Погіршення відносин між працівниками у зв'язку з міжпроектною конкуренцією.
3.5. Конгломератні	• Забезпечення гнучкості та економії; • Тенденція до децентралізації.	• Складність горизонтальних і вертикальних зв'язків; • Можливе дублювання функцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функціональна організаційна структура управління.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.