МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||
Ролі тренера
Прийнято розрізняти такі стилі управління тренінговою груповою: авторитарний (директивиий), демократичний та ліберальний (анархічний). При цьому слід розуміти, що не існує якогось одного найкращого стилю ведення групи. Тренер комбінує їх у ході тренінгу, застосовуючи до кожної ситуації найбільш доречний стиль. Деякі фахівці інколи категорично заперечують доцільність використання авторитарного стилю, проте існують такі ситуації, в яких цей стиль керівництва є найефективнішим, зокрема: - коли перед групою поставлене жорстко структуроване завдання; - коли члени групи відчувають сильний стрес; - коли надзвичайно стрімко розвивається динаміка групи і її подальший розвиток слід терміново призупинити. На початку тренінгу учасниками позитивно сприймаються елементи директивного стилю в роботі ведучого. їм подобається, що тренером надаються чіткі вказівки, а їх діяльність структурується та спрямовується. Проте в подальшому ведучому слід змінити директивний стиль на демократичний і передати функції управління самим учасникам групи. Демократичний стиль є найбільш доцільним в основній чистині тренінгу, коли досягнуто згуртованості групи і вона вступила в стадію зрілості. Можливі дві базові моделі поведінки тренеравід яких залежить напрям інформаційного потоку. У разі авторитарної моделі поведінки тренера чи під час лекції маємо першу модель - “віяло” (рис. 6). Використовуючи цю модель, тренер чітко відіграє роль лідера групи, підкреслює однакове ставлення до учасників і не сприяє їх спілкуванню між собою. Друга модель - “сітка" (рис. 7) - виникає у згуртованій групі в разі демократичного стилю поведінки тренера. Переважає активне спілкування між усіма учасниками.
4. Особливості роботи тренерів у парі Разом з тим можуть виникати особливо складні ситуації, які потребують одночасного виконання кількох різних ролей з боку ведучого, а це перевершує його можливості. Тоді можна залучити до проведення тренінгу інших людей, які виконуватимуть певні ролі на допомогу тренеру. Найчастіше у цих випадках застосовується метод роботи в парі. Групу ведуть або два тренери з приблизно однаковим рівнем досвіду, або основний тренер та помічник, що відповідає за організаційні питання тренінгу. Робота в парі доцільна коли: - група велика - більше 15-20 учасників; - треба водночас з веденням групи здійснювати аудіо- чи відеозапис; - в групі існують два або більше «проблемних» учасників, кожний з яких потребує особливої уваги тренера; - тренер прагне до самовдосконалення шляхом обговорення процесу тренінгу з компетентною людиною; - існує потреба навчання іншої людини проведенню тренінгу. Робота в парі висуває певні умови, має свої переваги, але й деякі ризики. УМОВИ: - особистісна психологічна сумісність ведучих; - однакове розуміння ними мети та завдань тренінгу; - попереднє погодження ними норм і правил спільної роботи; - попередній розподіл повноважень І обов’язків кожного ведучого. ПЕРЕВАГИ РОБОТИ В ПАРІ: - можна краще простежити особистісну та групову динаміку; - можна розподілити обов’язки (наприклад, один проводить міні-лек-пію, інший - рольову гру); - можна розподілити ролі (наприклад, один виконує функції інформаційного лідера, інший - створює позитивну емоційну атмосферу в групі); - підвищується ефективність роботи в малих групах за великої кількості учасників тренінгу; - існує можливість порадитись з компетентною людиною під час перерв та обговорити результати по закінченню тренінгу; - учасники мають наочний приклад спілкування, розуміння та взаємодії між тренерами. РИЗИКИ: - неповна особистісна сумісність між тренерами, розбіжність поглядів щодо ведення тренінгу; - різний (нерівномірний) темпоритм роботи ведучих, що негативно впливає на засвоєння матеріалів учасниками групи, - прагнення тренерів справити враження один на одного або перебрати на себе більшу частину повноважень («поборотися за владу» в групі); - прагнення групи внести розлад у взаєморозуміння тренерів.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|