Анатомо - фізіологічні особливості пішкірно - жирової клітковини у дітей.
Товщина підшкірного шару у дітей відносно більша ніж у дорослих. В жировій клітковині зберігаються тканини ембріонального характеру, які мають здатність накопичувати жир і виконувати функцію кровотворення. Жирові клітини дрібні і вміщують ядра; з віком жирові клітини збільшуються у розмірах, а ядра навпаки зменшуються. В грудній, черевній порожнинах накопичення жирової клітковини відмічається з 5-7 років і в основному в період статевого дозрівання, цим зумовлене легке зміщення внутрішніх органів у дітей цього віку. Наявність бурої жирової тканини є суттєвою особливістю підшкірно жирової клітковини у дітей раннього віку. Основною функцією бурої клітковини є так званий нескорочувальний термогенез, тобто теплопродукція не пов'язана з м'язевим скороченням. На животі підшкірно-жирова основа переважно складається з поліненасичених жирних кислот, які мають низьку точку плавлення, а на обличчі вона містить переважно насичені жирні кислоти з високою точкою плавлення. Цим зумовлена певна послідовність зникнення підшкірно жирової основи при гіпотрофії різних ступенів.
Обстеження дитини
Опитування
Найбільш типові скарги при захворюваннях шкіри і підшкірно - жирової клітковини:
- зміна кольору шкіри (блідість, почервоніння, жовтушність, ціаноз);
- зміни властивостей волосся (випадіння, облисіння);
- підвищена пітливість,
- висип на шкірі,
- свербіж шкіри,
- надмірний або недостатній розвиток підшкірно -жирової основи;
- набряки, ущільнення підшкірно-жирової основи.
Анамнез хвороби
Уточнюють початок захворювання (коли і як воно почалося). В хронологічному порядку відображають появу різних симптомів та їх розвиток. При гострому початку захворювання розпитують про події що передували йому (вживання нових продуктів, інфекційні хвороби, контакт з хворими і т.д.). Уточнюються причини звернення до лікаря, обстеження і лікування, яке проводилось на догоспітальному етапі, ефективність лікування. Важливе значення має зв'язок початку захворювання з попередніми інфекціями (ангіна, грип, хронічний тонзиліт), травмами, переохолодженням. При хронічному перебігу хвороби простежується її перебіг (періоди загострення, ремісії).