Ураження нижніх дихальних шляхів.

Синдром бронхообструкції. Спостерігається при бронхіті, бронхіальній астмі, муковісцидозі, гастроезофагальному рефлюксі, порушеній функції війчастого епітелію бронхів (синдром Картагенера). Характеризується появою задишки експіраторного типу. Видих утруднений, свистячий, здійснюється за участю допоміжної мускулатури. Перкуторно над легенями виявляють коробковий звук (трахеобронхіти без явищ бронхообструкції не змінюють характер перкуторного звуку). Аускультативно найчастіше прослуховується жорстке дихання, хрипи сухі та вологі, які змінюють локалізацію після кашлю. Різке звуження просвіту дрібних бронхів (бронхоспастичний синдром при деяких вірусних інфекціях, бронхіальній астмі) супроводжується появою сухих свистячих хрипів на фоні жорсткого дихання. Зміни найчастіше симетричні, прослуховуються над усією поверхнею грудної клітки. Рентгенологічно можна виявити посилення бронхосудинного малюнка.

Синдром обструкції дихальних шляхів стороннім тілом. Супроводжується появою гострого приступоподібного вимучуючого кашлю, ядухи і різкого неспокою дитини. Ризик аспірації дрібних предметів особливо високий у дітей віком від 6-ти місяців до 4-х років. Аспірацію стороннього тіла потрібно запідозрити у дитини раннього віку при раптовій появі свистячого дихання або тривалого “безпричинного” кашлю. При наявності стороннього тіла в головному або частковому бронху у дитини відмічається свистяче дихання на вдиху, везикулярне дихання на боці обструкції ослаблене. Над ураженою легенею може спостерігатися як коробковий, так і притуплений перкуторний звук. Можливе зміщення трахеї, асиметрична участь грудної клітки в диханні. Рентгенологічно виявляють саме стороннє тіло (якщо воно рентгенконтрастне) або ознаки локального ателектазу (при повній обтурації бронха) чи емфіземи (при частковій обтурації бронха).

Синдром ураження бронхіол. Бронхіоліт – гостре респіраторне захворювання вірусного генезу, що може розвинутися у дітей перших двох років життя. Скарги загального характеру (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація). Кашель приступоподібний, нагадує кашлюк, але без репризів. Задишка експіраторного характеру, свистяче дихання, періоральний ціаноз, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа. Ознаки здуття альвеолярної тканини (емфізема) – послаблення голосового тремтіння, зміщення нижньої границі легень донизу, зменшення серцевої тупості. Аускультативно прослуховується велика кількість дрібнопухирцевих хрипів над всією ділянкою легень.

Синдром ателектазу. Спостерігається при повній закупорці просвіту бронха (напр. стороннім тілом), або при стисненні легеневої тканини патологічним процесом ззовні (пнемо-, гідроторакс, пухлина середостіння та ін.). Характеризується звуженням міжреберних проміжків, ослабленням голосового тремтіння, притупленим або притуплено-тимпанічним перкуторним звуком, відсутністю дихальних шумів при аускудьтації, наявністю гомогенної тіні трикутної форми на рентгенограмі, зміщенням органів середостіння в бік ураження.

Синдром ущільнення легеневої тканини. Спостерігається при пневмонії, ателектазі, пухлинних утворах в легеневій тканині, туберкульозній інфільтрації, абсцесах (не сполучених з просвітом бронха). При пневмонії кашель звичайно короткий, спочатку сухий, пізніше вологий, нерідко болючий при втягненні в процес плеври. Старші діти відкашлюють харкотиння, маленькі його проковтують. Приступоподібний кашель може бути ознакою деструктивної (абсцедуючої) пневмонії. Задишка звичайно змішаного характеру. Періоральний ціаноз, який посилюється при неспокої дитини. Може спостерігатись блідість шкірних покровів. При долевій (крупозній) пневмонії, масивному ателектазі легень відповідна половина грудної клітки відстає в акті дихання. При пневмосклерозі, ателектазі, недорозвиненні або відсутності легені (гіпоплазія, агенезія) западає грудна клітка. Ущільнення легеневої тканини супроводжується посиленням голосового тремтіння над відповідною ділянкою. Перкуторний звук притуплений (або тупий). На початку і в фазі розрішення пневмонії прослуховується ослаблене везикулярне дихання. При всіх процесах, що супроводжуються вираженим ущільненням легеневої тканини з’являється бронхіальне дихання. Якщо порожнина в легенях з’єднується з просвітом бронха, вислуховується амфоричне дихання. Коли в альвеолах одночасно з повітрям міститься невелика кількість рідини (початкова та кінцева стадії пневмонії, ателектазу, туберкульозної інфільтрації, при альвеоліті, застої крові в легенях, початку набряку легень), з’являється феномен крепітації. Можна виявити сухі та вологі дрібнопухирцеві хрипи над ураженою ділянкою (зміни переважно мають локальний характер). Ущільнення легеневої тканини супроводжується посиленням бронхофонії. Рентгенологічно спостерігається зниження пневматизації, затемнення легеневої тканини, при ателектазі середостіння зміщується в бік ураження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ураження верхніх дихальних шляхів.	\|	Синдром ураження плеври та плевральної порожнини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.