І-тис. до н. е– XIV ст.
від міфологічної до філософсько-етичної
форми пізнання
політики
(Конфуцій, Будда,
Заратустра,
Платон, Арістотель, Аврелій Августин,
Фома Аквінський)
| ХV–ХIX ст.
від епохи Відродження (Макіавеллі):
звільнення політики
від філософсько-етичної формидо
лібералізму (Дж. Локк), консерватизму (Берк), соціалізму
(К. Маркс, Енгельс)
| ХХ–поч. ХХІ ст.
від виокремлення політичної
науки із соціології, філософії та інших наук до становлення
політології як самостійної
науки
|