Чому діти потребують спеціального правового захисту
Імовірно, багато людей згадують своє дитинство, як щасливу пору пізнання світу і самого себе, спілкування з добрими і турботливими батьками. Перед ними виникають картини сімейних і шкільних свят, улюблені вчителі, дитяча дружба… Однак буває й інше дитинство, коли моральне й фізичне здоров'я дитини піддається реальній небезпеці. Є родини, де діти покинуті, голодні, часто страждають хронічними недугами.
Страшним лихом для дітей є сирітство - втрата батьків. Можна назвати й інші критичні життєві ситуації, в яких може опинитися дитина: важка хвороба, інвалідність. Будучи слабкіше дорослих фізично, діти можуть стати об'єктом насильства й жорстокості. Довірливим і наївним дітям загрожує небезпека стати легкою здобиччю злочинців.
Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах. Дитина має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом, які мають часовий вимір і спеціальне призначення.
Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Це обумовлено її фізичною, розумовою, моральною та духовною незрілістю. І для того, щоб дитина стала зрілою людиною у всіх аспектах, їй необхідно мати додаткові можливості.
У силу фізичних і психічних особливостей дитячого віку, відсутності необхідного життєвого досвіду й життєвої опори, дитині, у порівнянні з дорослими, значно складніше самій відстояти свої права. Саме тому в Загальній декларації прав людини, у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права звертається увага на необхідність особливого захисту прав дитини.
Отже, права дитини - це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. Особливі права дитини – це «права росту», зумовлені її фізичною, розумовою, духовною незрілістю. Вони – особливий зріз у загальному контексті прав людини.