П’ятничанського лісу.

За фiзико-географiчним районуванням, дослiджувана територiя розташована у межах Барсько-Лiтинського району Середньопобузької височинної областi Днiпровсько-Днiстровського лiсостепового краю. Вона характеризується рiзноманiтною ландшафтною структурою, де досліджувана територія представлена ландшафтом горбисто-пасмової височини, сильно розчленованої рiчковою та яружно-балковою мережею, перекрита лесами з сiрими лiсовими ґрунтами пiд грудами (дубово-грабовими лісами).

Основу рекреацiйного потенцiалу досліджуваної території оздоровчо-вiдпочинкового типу становлять лiсовi ресурси, де переважають примiськi лiси та лiсопарки, загальною площею понад 1000 га, з органiзацiєю мiсць масового вiдпочинку.

Крiм вище зазначених рекреацiйних ресурсiв, можливiсть органiзацiї місць оздоровчо-вiдпочинкового типу, визначила наявнiсть сприятливих передумов: рiзноманiтнiсть ландшафтної структури; сприятливi клiматичнi умови; наявнiсть значної кiлькостi аквальних ландшафтних комплексiв.

Одним з найбільших рекреаційних вузлів Вінницької області представлений ландшафтними комплексами П’ятничанського лiсу. Переважаючим видом мiсцевостi є горбисто-пасмова з сiрими лiсовими грунтами пiд свiжими грудами. У його межах видiляється лiсопарк, розташований у пiвнiчно-захiднiй частинi мiста Вiнницi, загальною площею - 549 га, з яких власне пiд лiсом - 501 га. Межею лiсопаркового масиву, яку визначено проектом (1979), у пiвнiчно-захiднiй частинi служить об’їздна шосейна дорога, яка проходить через лiс вiд повороту на Барське шосе, до мостового переходу через Пiвденний Буг, у районi, пiвденнiше Стрижавки. Об’їздна дорога виступає пiвнiчною межею. На пiвднi та сходi рекреацiйний вузол межує з селитебними ландшафтами. З покритої лiсом площi значну частину займають дубовi посадки - 271 га, є також ялина, ясен, чорна вiльха, модрина, тополя, береза. Функцiонально: парк, лiсопарк, замiський парк об’єднанi у цiлiсну ландшафтно-архiтектурну композицiю шляхом створення об’єднуючої (для усiх урочищ) лiнiйно-дорожної структури - головної алеї та прогулянкового кiльцевого маршруту.

У межах мiсцевостi було видiлено групи урочищ, якi характеризуються рiзним рекреацiйним використанням. Днище мiжпасмової сiдловини з темно-сiрими лiсовими ґрунтами пiд чорновiльшаниково-ясеневими лiсами. Невiд’ємним елементом урочища є три ставки. Великий ставок (площею 8 га), композицiйно пов’язаний з прогулянковою кiльцевою ландшафтно-естетичною трасою i оточений лiсом. Конфiгурацiя берегової лiнiї дає можливiсть для розкриття нових пейзажних картин та водних просторiв, визначаючи велику кiлькiсть видових точок i працює на ефект несподiванки.

Рис. 7. Гіпсометрична картосхема П’ятничанського лісу

У захiднiй частинi акваторiя ставка в 1 га, вкрита бiлим лататтям. Така велика кольорова пляма створює досить незвичайний естетичний ефект. На пiвденному узбережжi ставка розташована площадка для короткотермiнового вiдпочинку, а на пiвнiчному - розташована база дводенного вiдпочинку та гуральня. "Верхнiй" ставок видiляється тим, що має у конфiгурацiї берегової лiнiї вузький насипний перешийок, вiдокремлюючий невелику дiлянку водного дзеркала, де прямо у водi ростуть заростi чорновiльшаника, створюючи специфiчний естетичний ефект. На перешийку зроблено декоративний перехiдний мiсток, який є одночасно видовою точкою на ставок та довкiлля. На узбережжi ставка, у пiвнiчнiй частинi росте 300-рiчний дуб (пам’ятка природи мiсцевого значення), поблизу якого створено площадку вiдпочинку. "Середнiй" ставок у цьому каскадi характерний тим, що розташований у оточеннi дикої природи, де до захiдного берегу примикає велика галявина, оформлена декоративними групами дерев та чагарникiв.

Рис. 8. План лісонасаджень П’ятничанського лісу

Група схилових урочищ пасма з темно-сiрими лiсовими грунтами пiд дубово-грабовими лiсами з домiшком ясену. Основне рекреацiйне використання: пiшохiднi прогулянки, спортивний туризм, спортивнi iгри, збiр грибiв. Лiмiтуючим фактором для розвитку рекреацiї виступає майже повна вiдсутнiсть пiдлiску та трав’яного покриву.

Платоподiбна вирiвняна дiлянка плакору з темно-сiрими лiсовими ґрунтами пiд дубово-грабово-ясеневими лiсами i сiнокосами. У межах цих груп урочищ розташовано головний вхiд до парку, який межує з територiєю мiста. Головним елементом композицiйного входу є площа, де розташовано палац культури. У схiднiй частинi ландшафтного комплексу розташована територiя масово-видовищних атракцiонiв, у захiднiй - дитяча територiя. Головна алея бере початок на головнiй парковiй площi i проходить через всю досліджувану територію по меридiональнiй лiнiї, i далi через усi урочища мiсцевостi, зв’язує їх додатковими алеями i закiнчується у районi ставкiв.

В цiлому група урочищ найбiльш придатна для масового короткотермiнового вiдпочинку, з вiльним пересуванням рекреантiв в усiх напрямках, з використанням аерофiтованн, збору грибiв, спортивних iгр. Через територiю ландшафтного комплексу проходить декiлька спортивно-оздоровчих трас, якi активно використовуються для оздоровчого бігу (у лiтнiй перiод), лижних прогулянок (у зимовий). В межах урочища розташована лижна база, яка функцiонує у зимовий перiод.

Для забезпечення умов повноцiнного вiдпочинку, виходячи з розрахунку ємностi та пропускної здатностi паркових споруд, мережi обслуговуваня, за дiючими нормами потребується 50 м². Виходячи з площi парку 50 га, одночасне вiдвiдування парку буде складати 10 000 чоловiк. З урахуванням коефiцiєнту змiнностi (1,5), одночасне вiдвiдування парку намiчається у кiлькостi 7000 чоловiк. Найбiльша кiлькiсть рекреантiв спостерiгається влiтку. У святковi днi кiлькiсть рекреантiв збiльшується у 1,5-2 рази, що перевищує нормативну ємнiсть парку, створюючи умови для розвитку дигресiйних процесiв у межах плакорних груп урочищ. У зимовий перiод кiлькiсть вiдвiдувачiв рiзко знижується (вiдносно лiтнього перiоду - весною та восени - до 50%).

Теоретичні питання

1. Польове дешифрування аерофотознімків.

2. Задачі комплексного профілювання.

3. Матеріали, необхідні для комплексного профілювання.

4. Польовий варіант ландшафтного профілю.

5. Післяпольовий камеральний період.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Лабораторне заняття 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.