МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Лабораторне заняття 6
Аналіз рекреаційних ресурсів та умов лісових ландшафтів Мета: навчити студентів проводити оцінку рекреаційних умов та ресурсів лісових ландшафтів, використовуючи літературних та експедиційних методи досліджень. Необхідні матеріали: топографічна (гіпсометрична) карта П’ятничанського лісу, карта рослинності П’ятничанського лісу, таксаційний опис, ландшафтна карта-гіпотеза, калька, кольорові олівці, лінійка, циркуль.
екреаційний аналіз лісових ландшафтів — важкий і не однозначний, вимагає врахування психологічних аспектів і часто пов’язаний з проблемою оцінки впливу природних ресурсів на здоров’я людини. Преображенський В.С. звертає увагу на два недоліки, що зустрічаються при оцінці лісових комплексів для рекреації. Перший підхід, який він назвав дилетантським, полягає у надмірному спрощенні оцінки, яка базується лише на особистому досвіді, другий — технічний, призводить до без критичного прийняття існуючих нормативів, які неодноразово впроваджувались теоретично з цілковитою відсутністю емпіричних знань. Для проведення аналізу якісної оцінки необхідно враховувати ряд принципів — ландшафтні комплекси самі по собі не мають певної цінності, отримують її лише при взаємодії з певним об’єктом. До визначення придатності території для використання можуть бути різні підходи: · рекреаційний (стимульований через постійне збільшення вимог мешканців міст до відпочинку поза урбанізованими територіями); · туристичний (полягає у трактуванні рекреаційних умов в економічних категоріях); · охоронний (виникає з факту, що рекреанти відвідують території, що вимагають охорони і для яких інтенсивна рекреація створює істотну загрозу). Задача аналізу та оцінки складається з визначення рівня придатності комплексу для рекреації. Продуктом такого аналізу є: таблиці, тексти, карти. Такий підхід було застосовано у роботах Біксея П.М. (1976); Дорфмана Л.Р., Раковської Е.М. (1976), Галамбоша (1981), Счастної І.Ч. (1987), Сорокіної Н.С. (1988). У роботі Марцинкевич Г.І., Кліценова Н.К., Мотузко А.Н. (1986) створено проект організації лісового комплексу з домінуючою рекреаційною функцією. Проект включав 3 етапи: · перший — картографування комплексу; · другий — оцінка лісового комплексу для відпочинку; · третій — виділення територій з різним рекреаційним призначенням. У проекті враховано також специфіку форм відпочинку, комунікаційну доступність, господарське освоєння. Зміст аналізу і оцінки територій, призначених для відпочинку населення, передбачає наявність об’єкту і критеріїв, взаємопов’язаних один з одним. Як зазначено, при визначенні придатності території для рекреації проводять аналіз природних передумов лісових комплексів в сучасному і перспективному стані, що є об’єктом аналізу. Оцінюється характер лісового покриву, різноманітність форм рельєфу, кліматичні умови, поверхневі води і додаткові чинники, до яких віднесено території ландшафтних комплексів взятих під охорону, мінеральні джерела, пам’ятки природи та інші. Вибір критеріїв оцінки території для відпочинку має ряд аспектів: · оцінюється вплив середовища на організм людини; · раціональність організації відпочинку на даній території (обумовлена, як природними, так і соціальними умовами й факторами); · вплив людини на середовище. Для першого аспекту важливі просторові якості середовища, що створюють більшу чи меншу комфортність умов відпочинку. Для другого — особливо важливою є часова характеристика — тривалість цих умов протягом року, обмежуюча економічну доцільність використання території для будь-якого виду відпочинку. Найчастіше виділяють 2 сезони. Тривалість зимового сезону уособлюється з періодом залягання снігового покриву, натомість літній сезон — визначається на основі фенологічних даних. Початок окреслює термін зацвітання бузку, а кінець — пожовтіння листя берези. Для третього аспекту найважливішим є стійкість середовища до рекреаційних навантажень. Читайте також:
|
|||||||||
|