• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види злочинів за безпосереднім об'єктом

Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності

Навчальні питання

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності

2. Юридична характеристика окремих складів злочину.

Родовий об'єкт – громадській порядок і моральні основи життя суспільства

Громадський порядок —– це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ. Суспільна моральність – це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, умовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей.

Злочини проти громадського порядку та моральності це умисні суспільно небезпечні посягання на громадській порядок та моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність.

1) злочини проти громадського порядку (ст. 293 – групове порушення громадського порядку, ст. 294 – масові заворушення , ст. 295 – заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, ст. 296 – хуліганство);

2) злочини проти суспільної моральності:

а) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (ст. 297 – наруга над могилою, ст. 298 – знищення, руйнування або пошкодження пам'яток — об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці, ст. 298-1 – знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду, ст. 299 – жорстоке поводження з тваринами, ст. 300 – ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості,расову,національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію);

б) посягання на основні принципи мораль­ності у сфері статевих відносин (ст. 301 – ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, ст. 302 – створення або утримання місць розпусти і звідництво, ст. 303 – сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією);

в) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, ч. 2 і 3 ст. 300, ч. 2, 3, 4, 5 ст. 301, ч. 3 ст. 302, ч. 3, 4 ст. 303, ст. 304 – втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність).

Об’єктивна сторонацього виду злочинів в основному характеризується дією – організація групових дій, що привели до порушення громадського порядку або масових заворушень, активна участь у них або заклики до таких дій (ст. 293, 294, 295), хуліганство (ст. 296), посягання на моральні устої неповнолітніх; наруга над могилою (ст. 297), нищення, руйнування чи псування пам’яток історії (ст. 298), виготовлення, збут, перевезення творів, що пропагують насильство або порнографічних предметів (ст. 300, 301), сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303); дією або бездіяльністю – жорстоке поводження з тваринами (ст. 299), наприклад, травмування чи позбавлення корму.

В деяких складах злочину спосіб скоєння злочину є характерною ознакою, що відмежовує їх від інших злочинів. Так, наприклад насильство, погроми, підпали захоплення споруд, знищення майна вчинені натовпом під час масових заворушень (ст. 294) відмежовують від збіжного складу злочину – групове порушення громадського порядку (ст. 293).

Злочини можуть бути як з матеріальним складом (діяння, наслідки, причинний зв’язок) – наприклад ст. 293, 294, 298, так і з формальним складом (лише діяння) – наприклад ст. 295, 299, 300, 301.

Суб’єктивна сторона:умисел, в більшості випадках – прямий. Для деяких злочинів обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета – виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження закликів, що загрожують громадському порядку (ст. 295), ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення творів, що пропагують культ насильства а також порнографічних предметів з метою збуту або розповсюдження (ст. 300, 301), нажива (ч. 2 ст. 302, 303) , втягнення особи у заняття проституцією (ч. 2 ст. 303), втягнення підлітка в злочину або іншу антигромадську діяльність (ст. 304); мотив – хуліганський (ст. 296, 299). До речі, цей мотив при хуліганстві є основним критерієм відмежування цього складу злочину від злочинів проти життя і здоров’я особи; корисливий (ст. 299).

Суб’єкт:1)злочинів проти громадського порядку:спеціальний – організатори та активні учасники (ст. 293, 294), загальний (ст. 296, 295).

2) злочинів проти моральності: в основному загальний; спеціальний тільки у складі злочину – ч.3 ст. 298 (службова особа); ст. 300, 301, 302, 303, 304 – злочини відносно неповнолітніх, (особи, що досягли 18 років); ч. 2 ст. 303 (службова особа чи особа від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності), ч. 2 ст. 304 (батьки або особи, що їх заміняють).

Переглядів: 983