Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Злочини проти безпеки людства

2.2.1. Застосування зброї масового знищення (ст. 439). Безпосе­редній об'єкт цього злочину – безпека людства.

Предмет злочину — зброя масового знищення, заборонена між­народними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України. Це, зокрема, бактеріологічна і хімічна зброя, щодо якої встановлені всеосяжні заборони в обов'язкових для Ук­раїни спеціальних конвенціях (Конвенція 1972 р. про заборону роз­робки, виробництва та нагромадження запасів бактеріологічної (біо­логічної) і токсичної зброї та про їх знищення; Конвенція 1993 р. про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хі­мічної зброї та про її знищення). Предметом цього злочину також може бути ядерна зброя, але її заборона у міжнародному праві має обмежений характер.

Під бактеріологічною (біологічною) зброєю розуміють бакте­рійні (біологічні) засоби (бактерії, віруси, інші живі організми та ре­човини, які виробляються ними), а також засоби їх доставки (засто­сування), створені з метою спричинити загибель, захворювання чи інше неповноцінне функціонування людей, тварин, рослин або зара­ження довкілля.

Хімічна зброя — це високотоксичні отруйні речовини (нервово-паралітичної, шкіряно-наривної, задушливої, дратівливої та іншої дії), а також засоби їх доставки (застосування), створені для масо­вого ураження живої сили противника.

Об'єктивну сторону цього злочину утворить застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Під застосуванням слід розуміти використання вражаючих влас­тивостей зброї відповідно до її цільового призначення як зброї масо­вого знищення. Час і обстановка її застосування не мають значення для кваліфікації цього злочину.

Застосування зброї масового знищення, щодо якої немає спе­ціальної заборони у міжнародному договорі України, може кваліфі­куватися за ст. 438 як порушення законів та звичаїв війни (застосу­вання зброї з не вибірковим характером дії або такої, що завдає зай­вих ушкоджень або страждань тощо).

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила діяння, пе­редбачене ст. 439.

Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел. Мотив і мета можуть бути різними.

Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа.

У ч. 2 ст. 439 встановлена відповідальність за те саме діян­ня, якщо воно спричинило загибель людей (хоча б однієї людини) або інші тяжкі наслідки. Тяжкість наслідків визначається виходячи з конкретних обставин злочину (кількості потерпілих, характеру і розміру шкоди, заподіяної людям, тваринам, рослинам, довкіллю).

2.3. Злочини проти міжнародного правопорядку

2.3.1. Піратство (ст. 446). Кримінальна відповідальність за піратство встановлена відповідно до Женевської конвенції про відкрите море 1958 р. і Міжнародної морської конвенції 1982 р.

Безпосередній об'єкт цього злочину — безпека міжнародного мореплавства. Додатковим об'єктом можуть виступати відносини власності, а також життя, здоров'я, свобода, права та законні інте­реси екіпажу або пасажирів морського чи річкового судна.

Об'єктивну сторону злочину утворить використання озброєно­го чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річ­кового судна, застосування насильства, пограбування або інших во­рожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна.

Під морським і річковим судном розуміють будь-яке судно, у тому числі підводне, незалежно від його практичного призначення і використання.

Всі піратські дії, передбачені ст. 446, вчиняються з використан­ням судна. Таким піратським судном, відповідно до зазначених ви­ще міжнародних конвенцій, як правило, виступає приватновлас­ницьке судно. Використання військового корабля та іншого державного судна може кваліфікуватися як піратство лише у тих випадках, коли над ними встановлений контроль екіпажу, який вчинив зако­лот, або вони були захоплені сторонніми особами та в інших подіб­них випадках, коли вони фактично незаконно знаходилися під вла­дою приватних осіб і використовувалися в їх інтересах.

Захоплення іншого судна означає самовільне встановлення фактичного панування (влади) над ним з отриманням можливості його використання на власний розсуд.

Під насильством розуміють фізичне насильство щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна або погроза його застосування.

Інші ворожі дії щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна можуть виражатися у позбавленні або обмеженні волі, захопленні в раб­ство, нарузі над їх гідністю тощо.

Обов'язковою ознакою піратства є місце його вчинення — від­крите море або інше місце поза юрисдикцією будь-якої держави. Вчинення таких дій у межах території держави кваліфікується за іншими статтями КК як захоплення морського чи річкового судна (ст. 278), бандитизм (ст. 257), розбій (ст. 187), грабіж (ст. 186) тощо.

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 446 дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою одержання матеріальної винагороди або іншої осо­бистої вигоди.

Суб'єктом, цього злочину може бути член екіпажу чи пасажир піратського судна.

У ч. 2 ст. 446 встановлена відповідальність за ті самі діян­ня, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей (хоча б однієї людини) чи інші тяжкі наслідки (наприклад, затоплен­ня судна).

 

Питання для самостійного контролю:

 

1. Назвіть родовий об’єкт та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Чим характерна суб’єктивна сторона цих злочинів?

3. Хто є суб’єктом злочинів цього розділу?

4. Заповніть пропуск у назві та диспозиції однієї із статей розділу «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку»: «Публічні заклики до агресивної війни або до _________, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів»:

5. Планування, підготовка або розв’язування чого тягне за собою кримінальну відповідальність за статтею КК України «Пропаганда війни»?

6. Порушення законів та звичаїв війни полягає у:

7. Назвіть ознаку зброї масового знищення, яка закріплена у Кримінальному кодексі України.

8. Закінчіть визначення: «Екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити ___»:

9. Геноцид – це:

10. Заповніть пропуск: «Вбивство або замах на вбивство представника іноземної держави або іншої особи, яка має _______, з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, які вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень».

11. Незаконне використання яких предметів тягне за собою кримінальну відповідальність за однією із статей розділу КК «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку»?

 

 


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  8. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  9. Абіотичні та біотичні небезпеки.
  10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.




Переглядів: 723

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Злочини проти миру | Тема 1.1. Предмет, метод, принципы трудового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.037 сек.