МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Mrs. Figg raised the arm from which her string bag dangled and whacked Mundungus around the face and neck with it; judging by the clanking noise it made it was full of cat food.“Ouch—gerroff—gerroff, you mad old bat! Someone’s gotta tell Dumbledore!” “Yes—they—have!” yelled Mrs. Figg, swinging the bag of cat food at every bit of Mundungus she could reach. “And—it—had—better—be—you—and—you—can—tell—him—why—you—weren’t—there—to—help!” “Keep your ’airnet on!” said Mundungus, his arms over his head, cowering. “I’m going, I’m going!” And with another loud crack, he vanished. “I hope Dumbledore murders him!” said Mrs. Figg furiously. “Now come on, Harry, what are you waiting for?” Harry decided not to waste his remaining breath on pointing out that he could barely walk under Dudley’s bulk. He gave the semi-conscious Dudley a heave and staggered onwards. “I’ll take you to the door,” said Mrs. Figg, as they turned into Privet Drive. “Just in case there are more of them around… oh my word, what a catastrophe… and you had to fight them off yourself… and Dumbledore said we were to keep you from doing magic at all costs… well, it’s no good crying over spilt potion, I suppose… but the cat’s among the pixies now.” “So,” Harry panted, “Dumbledore’s… been having… me followed?” “Of course he has,” said Mrs. Figg impatiently. “Did you expect him to let you wander around on your own after what happened in June? Good Lord, boy, they told me you were intelligent… right… get inside and stay there,” she said, as they reached number four. “I expect someone will be in touch with you soon enough.” “What are you going to do?” asked Harry quickly. “I’m going straight home,” said Mrs. Figg, staring around the dark street and shuddering. “I’ll need to wait for more instructions. Just stay in the house. Goodnight.” “Hang on, don’t go yet! I want to know—” But Mrs. Figg had already set off at a trot, carpet slippers flopping, string bag clanking. “Wait!” Harry shouted after her. He had a million questions to ask anyone who was in contact with Dumbledore; but within seconds Mrs. Figg was swallowed by the darkness. Scowling, Harry readjusted Dudley on his shoulder and made his slow, painful way up number four’s garden path. The hall light was on. Harry stuck his wand back inside the waistband of his jeans, rang the bell and watched Aunt Petunia’s outline grow larger and larger, oddly distorted by the rippling glass in the front door. “Diddy! About time too, I was getting quite—quite—Diddy, what’s the matter?” Harry looked sideways at Dudley and ducked out from under his arm just in time. Dudley swayed on the spot for a moment, his face pale green… then he opened his mouth and vomited all over the doormat. “DIDDY! Diddy, what’s the matter with you? Vernon? VERNON!” Harry’s uncle came galumphing out of the living room, walrus moustache blowing hither and thither as it always did when he was agitated. He hurried forwards to help Aunt Petunia negotiate a weak-kneed Dudley over the threshold while avoiding stepping in the pool of sick. “He’s ill, Vernon!” “What is it, son? What’s happened? Did Mrs. Polkiss give you something foreign for tea?” “Why are you all covered in dirt, darling? Have you been lying on the ground?” “Hang on—you haven’t been mugged, have you, son?” Читайте також:
|
||||||||
|