• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПАРИ КАРТИНОК

ФОРМИ

Мета: розвивати сприйняття форми.

Матеріали: квадрат, прямокутник, ромб, трикутник, круг, овал, п'ятикутник чи трапецію.

Завдання гри - за 1 хвилину назвати 3 предмети, які мають подібну форму. На­приклад. Ви вибрали прямокутник, дитина може назвати такі предмети: книга, телевізор, шафа. Той малюк, який виконав за­вдання правильно, отримує 1 бал. Тепер називати предмет може наступний учасник гри. Повторювати предмети не можна.

Гра стане складнішою, якщо встановити за правило назива­ти не 3, а 5 предметів аналогічної форми за той же час.

Другий варіант гри - використання зображень предметів, які нагадують різні форми. Покажіть дитині картинки з таки­ми предметами і запитайте, на які форми вони схо­жі.

ЗВІРЯТА ШИКУЮТЬСЯ

Мета: вдосконалювати вміння розрізняти і впорядкову­вати предмети за величиною.

Матеріал: 10 кольорових кар­тонних смужок однакової ширини, які відрізняються за довжи­ною на 1 см (від 1 до 10 см).

Смужки розкладіть перед дитиною на столі вертикально (тобто так, щоб "ширина" була по горизо­нталі, а довжина - по вертикалі; див. мал.) і розкажіть про них дитині казку: "В одному лісі жили-були звірята. Усі вони були різні: і маленькі, і великі. Одного разу лев, цар звірів, вирішив зібрати усіх мешканців лісу і визначити, хто з них якої висоти: хто найвищий, а хто найнижчий. Зібралися звірі біля лева і по­чали шикуватися в ряд від найнижчого до найвищого. Штовха­лися, сопіли, а вишикуватися так і не змогли. Допоможи їм ви­конати це завдання."

Порадьте дитині вибрати спершу найменшу смужку, по­тім - найменшу серед тих, що залишилися і т.д. Якщо виник­нуть труднощі, запропонуйте дитині поміряти смужки. Коли усі звірі вишикуються в ряд, запитайте малюка, хто з тварин, на йо­го думку, міг би потрапити у цей ряд; нехай назве звірів ма­леньких, середніх і великих на зріст (за висотою).

Ту ж гру можна провести, запитуючи, для прикладу хто найширший (чи найтовстіший) незалежно від зросту. У цьому випадку слід повернути смужки на 90 градусів, щоб вони відрі­знялися одна від одної за шириною.

ТРЕНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

Пам’ять - це запам'ятовування, збереження і, пізніше, відтворення людиною власного досві­ду. У пам'яті розрізняють такі процеси як за­пам'ятовування, збереження, відтворення і забу­вання. Залежно від мети діяльності пам'ять поділяють на мимо­вільну і довільну.

Мимовільна пам’ять - це запам'ятовування і відтворення, під час яких відсутня спеціальна мета щось запам'ятати чи при гадати. Запам'ятовування і відтворення здійснюються неопосередковано під час діяльності і не залежать від волі і свідомості.

Довільна пам’ять — це мнемічна (від грецького mneme - пам'ять) діяльність, спрямована на запам'ятовування визначе­ного матеріалу. Вона передбачає самостійно поставлену мету запам'ятати і згадати цей матеріал і пов'язана з використанням особливих способів і технік запам'ятовування.

Розрізняють також пам'ять образну і словесно-логічну. 0бразна пам’ять забезпечує запам'ятовування наочних образів, кольору предметів, звуків, запахів, смаку, облич і т.п. Вона бу­ває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою і смаковою.

Сло­весно-логічна пам'ять- це пам'ять на окремі слова, поняття, думки.

Залежно від того, на який час запам'ятовують і протягом якого часу зберігається матеріал, пам'ять поділяють також на короткочасну і довготривалу.Окрім того, виділяють і опера­тивну пам’ять, що обслуговує безпосередньо здійснювану людиною діяльність. Вона використовує інформацію як з коро­ткочасної, так і з довготривалої пам'яті і має важливе значення для здійснення будь-яких дій, пов'язаних з утриманням в думці проміжних результатів діяльності (наприклад, під час читання, усного рахунку і т.д.)

Орієнтовні ігри для тренування пам'яті

ЯКА ГРУПА ЗНИКЛА?

Мета: тренувати мнемічний спосіб "групування".

Матеріал: картинки із зображенням предметів декількох груп, наприклад, це можуть бути велосипед, автомо­біль, літак (транспорт), яблуко, груша, слива (фрукти), шкарпе­тки, сукня, шорти (одяг) і т.д.

Перший варіант гри. Він застосовується на першому етапі навчання мнемічного способу "групування". Тут дітям ще не потрібно здійснювати класифікацію (чи групування) як мисленнєву дію, оскільки групи даються їм у готовому вигляді. Роз­кладіть картинки на столі так, щоб було три ряди по три кар­тинки, а в одному ряді - картинки одної групи (або запропонуй­те подивитися на рис.). Попросіть малюка назвати одним сло­вом і запам'ятати кожну групу. Після того він відвертається, ви забираєте (або закриваєте аркушем паперу) якусь одну групу картинок і пропонуєте дитині визначити, яка група зникла.

Другий варіант гри вже складніший. Він може застосову­ватися на другому етапі навчання "групуванню". Тут ви розкла­даєте картинки вже впереміш, щоб групи не були розділені про­сторово. Потім пропонуєте дитині самостійно визначити і на­звати узагальнюючими словами групи, які можуть бути утворе­ні з картинок, які є у розпорядженні малюка. Після того дитина повинна запам'ятати всі картинки і відвернутися (або закрити очі), а ви забираєте 2-3 картинки одної групи і пропонуєте ди­тині пригадати, які це були картинки і до якої групи вони нале­жали.

Складність гри залежить від загальної кількості картинок і груп, які вони утворюють

Мета: навчати мнемічного способу "змістове співвідношення". Правда, є одна обов'язкова умова: до цього моменту дитина повинна вже оволодіти "змістовим співвідношенням" як мисленнєвою дією.

Матеріал 5-6 пар картинок із зображеннями пред­метів, пов'язаних один з одним за змістом, наприклад: олівець-альбом, ложка—ножик, автомобіль-потяг, вишня-малина, книжка-окуляри. Розкладіть їх попарно, в два ряди: "олівець" - звер­ху, "альбом" - під ним, "ложка" — зверху, "ножик" — під нею і т.д. (дав. рис.).

Запропонуйте малюкові роздивитися і запам'ятати всі кар­тинки. Особливу увагу зверніть на змістовий зв'язок, що існує між картинками кожної пари. Дитина повинна помітити і назва­ти, в чому полягає цей зв'язок. Відразу попередьте малюка, що після того, як він все запам'ятає, один ряд картинок буде накри­тий аркушем паперу і, щоб відновити з пам'яті цей ряд, йому потрібно буде використати той, що залишиться. Через 2-3 хви­лини закрийте картинки верхнього ряду. Дитина повинна сказа­ти, які це були картинки.

Щоб під час гри відбувалося тренування саме мнемічного способу "змістове співвідношення", попросіть малюка не кори­

стуватися якимись іншими способами, котрими він вже володіє (наприклад, "повторенням" або "групуванням"). Ця умова дуже важлива, оскільки без неї дитина так чи інакше у процесі за­пам'ятовування замість нового способу буде застосовувати ста­рий - більш знайомий і тому легший для неї.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ КАРТИНКИ

Мета: розвивати образну пам'ять, а також закріпити мнемічний спосіб "повторення".

Матеріали: 8-10 картинок із зображеннями різ­номанітних предметів, тварин чи людей (бажано, щоб ці кар­тинки не були пов'язані між собою за змістом), наприклад, як на рисунку.

Малюкові слід показати картинки, він повинен їх уважно роздивитися і за­пам'ятати. Через 2-3 хвилини закрийте картинки і попросіть його відтворити, що на них було зображено. Якщо будуть відт­ворені не всі картинки, відкрийте їх і запропонуйте йому визна­чити ті, які не були названі.

З допомогою цієї гри можна тренувати не лише короткоча­сну, але й довготривалу пам'ять. Для цього слід запропонувати дитині пригадати ці картинки через довший проміжок часу, на­приклад, наступного дня або через тиждень. Поясніть дитині, що важливо вміти запам'ятовувати не лише на короткий час, але й надовго. Наведіть декілька прикладів.

Складність гри можна змінювати з допомогою зміни кіль­кості картинок, призначених для запам'ятовування, а також ча­су їх експонування.

3. РОЗВИТОК УВАГИ ТА НАВИКІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розвиваючи ігри ІІ розділу допоможуть тренувати у дитини увагу та навички навчальної діяльності, сформувати у неї надзвичайно важливі для старшого дошкільника навики приймати навчальне завдання , дотримуватися встановлених правил, здійснювати контроль за власними діями

ЩО ТАКЕ УВАГА?

У психології увагою називають спрямовану психічну діяльність людини, зосереджену на об'єктах, які мають для неї певне значення. Увага може бути спрямована як на об'єкти зовнішнього світу, так і на власні думки й переживання.

Основні види уваги— мимовільна і довільна. При мимові­льній увазі ваша психічна діяльність здійснюється якби сама по собі, без свідомих вольових зусиль особистості, без попере­днього наміру. За своїм походженням ця увага біологічна. Вона може виникати під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Сильний звук, яскравий колір, гострий запах; щось, що пульсує, рухається, що є незвичним — все це зовнішні фактори. Відчут­тя, інтереси, потреби, які є для вас постійно або тимчасово зна­чимими, — фактори внутрішні.

На відміну від мимовільної, довільна увага за своїм похо­дженням соціальна. Вона не є продуктом дозрівання організму а формується у дитини лише у процесі спілкування з доросли­ми. Розвиток довільної уваги у малюка спершу забезпечує реа­лізацію лише тих цілей, які ставлять перед ним дорослі, а вже потім і тих, які він ставить самостійно. Це увага, пов'язана із свідомо поставленою метою, з вольовим зусиллям. Тому такою увагою ви можете керувати самі. Тут формула проста: "Мені потрібно бути уважним, я можу примусити себе бути уважним, я уважний, і ніщо мені не може перешкодити бути уважним."

К.Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага — це "ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу."

Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку ува­ги, тим вища ефективність навчання. Неуважність — одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей старшого дошкільного віку. Чим викликане це явище? Виявляється, навчання ста­вить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звик­ла виконувати під час гри.

Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині по­трібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ.

Наприкінці дошкільного періоду починають з'являтися па­ростки більш активної, довільної уваги. її виникнення — важ­ливе психічне новоутворення цього віку. Дитина ще не може "примусити себе" бути уважною, тому їй необхідна допомога дорослого. Така допомога може полягати, наприклад, в органі­зації спільних ігор, що сприяють тренуванню уваги.

ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ «УВАЖНИМ»?

Щоб максимально спростити відповідь на це запитання, можна сказати так: щоб "бути уважним", потрібно мати добре розвинуті якості уваги — сконцентрованість, сталість, обсяг, розподільність і переведення.

Сконцентрованість — це ступінь зосере­дження на одному й тому ж предметі, об'єкті ді­яльності.

Сталість— це характеристика уваги в часі. Вона визначається тривалістю збереження уваги на одному й тому ж об'єкті чи на одному й тому ж завданні.

Обсяг уваги— це кількість об'єктів, які людина здатна сприйняти, охопити під час одно миттєвого пред'явлення. До 6-7 років дитина може з достатньою деталізацією сприймати одночасно до 3 предметів.

Розподільність— це властивість уваги, яка виявляється у процесі діяльності, що вимагає виконання не одної, а хоча б двох різних дій одночасно, наприклад, слухати вихователя і одно­часно письмово фіксувати якісь фрагменти пояснень.

Переведення уваги— це швидкість пересування фокусу уваги від одного об'єкта до другого, переходу від одного виду діяльності до другого. Такий перехід завжди пов'язаний з во­льовим зусиллям. Чим вищий рівень концентрації уваги на од­ній діяльності, тим важче перевести її на іншу.

Орієнтовні ігри для тренування уваги

Переглядів: 1046