• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конструювання виливків

Конструюючи виливок, потрібно враховувати переваги і недоліки кожного з методів лиття. Так, виливкам, які виготовляють за витоплюваними моделями, характерні мінімальні ливарні ухили, висока якість поверхонь, проте небажані внутрішні порожнини, які ускладнюють виготовлення моделей і ливарних форм.

Конструкції виливків, виготовлених в оболонкових формах, не повинні мати складну конфігурацію форм і стержнів, більше ніж однієї поверхні рознімання форми тощо.

Виливки, отримані литтям під тиском, повинні забезпечувати мінімальну кількість площин рознімання форми, рівномірне її заповнення рідким металом тощо.

Оптимальні значення товщин стінок виливків встановлюють залежно від призначення деталі, матеріалу, способу лиття, конфігурації, розмірів тощо. Ливарні ухили повинні забезпечувати мінімальні припуски на обробку різанням всієї поверхні, а для необроблюваних поверхонь - отримання належних товщин для забезпечення функціонального призначення виливка (міцності, герметичності, естетичності тощо). Для зменшення матеріаломісткості вибирають мінімальні товщини стінок, а для забезпечення необхідної міцності та жорсткості передбачають відповідну конфігурацію стінок, ребра жорсткості, виступи тощо.

Найменшу товщину стінок визначають з емпіричних номограм залежно від приведеного габаритного розміру заготовки N, м:

N=(2l + b + h)/3 (4.1)

де l, b і h – відповідно, довжина, ширина і висота заготовки.

Коли отвори чи інші порожнини недоцільно отримувати литтям, призначають напуски. Використання стержнів дозволяє уникнути напусків, але ускладнює ливарну форму і збільшує вартість виливка. До напусків належать і ливарні ухили, які дозволяють безперешкодно виймати моделі та виливки з форм.

Мінімальні діаметри отворів, які виготовляють литтям, залежать від розмірів і маси виливка, товщини стінки, матеріалу тощо:

d_min = d₀ + 0,1s (4.2)

де d₀ – вихідний діаметр, s – товщина стінки.

Для мідних сплавів d₀= 5 мм; для чавунів і алюмінієвих сплавів - d₀= 7 мм; для сталей - d₀= 10 мм.

Якщо вказанийна кресленні розмір отвору менший, ніж розрахунковий, отвір литтям не виготовляють.

Значну увагу приділяють розміщенню виливків у ливарних формах. Відповідальні елементи виливка розміщують у нижній частині форми, а потовщені - у верхній частині чи збоку. Виливок і ливникову систему розташовують у формі так, щоб забезпечити її заповнення рідким металом з належною швидкістю і без руйнування.

Вибравши спосіб виготовлення виливка, площини рознімання форми, конструкцію і кількість стержнів, призначають припуски на всі поверхні, які обробляють різанням, ухили та радіуси заокруглень. Після цього визначають остаточну форму виливка і його розміри, шорсткість поверхонь і технічні вимоги до нього.

Читайте також:

1. Виробництво виливків зі сталі
2. Виробництво виливків із чавуну.
3. ВКАЗІВКИ ДО КОНСТРУЮВАННЯ
4. ВКАЗІВКИ ДО КОНСТРУЮВАННЯ КОЛОН
5. Вказівки до конструювання плити
6. Вказівки до конструювання фундаментів
7. Економічні засади конструювання
8. Етапи художнього конструювання
9. Загальні вимоги до якості виливок. Загальні принципи конструювання виливок
10. Загальні правила та методичні положення конструювання
11. Збірні та монолітні стрічкові, стовпчасті та плитні фундаменти. Особливості їх розрахунку, конструювання та влаштування.
12. КОНСТРУЮВАННЯ БІОГАЗОВИХ УСТАНОВОК

Переглядів: 766