Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тріщини

 

Сукупність тріщин, які розбивають ту чи іншу ділянку земної кори, називається тріщинуватістю. Положення тріщин в просторі визначається елементами залягання. Дані замірів тріщин наносяться на геологічну (частіше на структурно-петрологічну) карту відповідними позначеннями.

При виявленні та вивченні тріщинуватості застосовують не тільки прямі, але й побічні (особливо геофізичні) методи. Ці методи застосовують тоді, коли тріщини і зони мінералізації приховані під “наносами”. Вибір методу і прийоми роботи залежать від геологічної обстановки. Так, зони розломів і дроблення, , враховуючи їх підвищене зволоження, ефективно виявляють методами електророзвідки. Знаходить тут застосування і еманаційна зйомка, оскільки такі зони є кращими у порівнянні з оточуючими породами провідниками радіоактивних еманацій.

Зони мінералізації успішно виявляються магніторозвідкою (в скарнах, в пневматолітових і гідротермальних жилах), та електророзвідкою (пониження чи підвищення електропровідності в межах мінералізованих тріщин).

Тріщини розрізняються за наступними ознаками: за ступенем прояву(розкриття), за розмірами, за формою, за відношенням до залягання шарів, за генезисом.

За ступенем прояву тріщини поділяються на три групи:

- відкриті – характеризуються чітко вираженим проміжком між блоками;

- закриті – помітні неозброєним оком, але із щільно стуленими стінками;

- приховані – непомітні неозброєним оком, але легко виявляються при ударі.

За розмірами (за В.В. Білоусовим) тріщини поділяються на:

- малі – ті, що не виходять за межі одного шару (основна маса тріщин);

- великі – ті, що перетинають декілька шарів.

Довжина і глибина тріщин коливаються в широких межах – від декількох сантиметрів до сотень(іноді тисяч) метрів. Ширина тріщин виражається одиницями сантиметрів; більш широкі тріщини класифікуються як розсуви.

За формою тріщини розрізняються прямі, вигнуті, ламані, з гладкими або нерівними стінками.

Тріщини можуть розбивати гірські породи на блоки і брили закономірної форми, які називають окремостями. Форма останніх зумовлюється розташуванням тріщин. Для осадових порід характерні: кубічна, паралелепіпедальна, призматична плитчаста, ребриста, гострокутна окремості; в лавах – призматична, стовбчаста або кульова окремості; в інтрузивних породах – кубічна, прямокутна та інші види окремостей.

За відношенням до залягання шарів (геометрична класифікація) виділяють поперечні, повздовжні, діагональні і узгоджені тріщини (рис. 8.1); в основу покладений принцип взаємного розташування за простяганням шарів порід і тріщин:

- поперечні тріщини перетинають в плані шаруватість або сланцюватість за напрямком падіння; в розрізі можуть бути вертикальними або нахиленими;

- повздовжні тріщини – паралельні до лінії простягання, але перетинають шаруватість або сланцюватість у вертикальних розрізах; в) діагональні (косі) тріщини перетинають шаруватість або сланцюватість під кутом відносно простягання і напрямку падіння;

- узгоджені тріщини, орієнтовані паралельно шаруватості або сланцюватості як в плані, так і в розрізі.

 

 

Рисунок 8.1 - Геометрична класифікація тріщин: заштрихований шар – шаруватість;абв і а’б’в’ – поперечні тріщини;где і г’д’е’ – повздовжні тріщини;жз і ж’з’і’ – діагональні тріщини;клм і к’л’м’ – узгоджені тріщини

 

В масивних, а також шаруватих і сланцюватих породах тріщини зручніше класифікувати за кутом нахилу. За цією ознакою виділяють такі види тріщин:

- вертикальні (з кутами нахилу 90-800);

- круті ( з кутами нахилу 80-450);

- похилі (з кутами нахилу 45- 100);

- слабопохилі і горизонтальні (з кутами нахилу 10-00).

В основу генетичної класифікації тріщин покладено механізм їх утворення, геологічну обстановку, джерело навантаження і морфологічні особливості.

Виділяють дві групи – нетектонічні і тектонічні тріщини.

Нетектонічні тріщини:

- первинні;

- вивітрювання;

- зсувів, обвалів і провалів;

- розширення порід при розвантаженні.

Первинні тріщини утворюються внаслідок проявів внутрішніх сил, які виникають у породах при їх ущільненні, усиханні, зміні об’єму і температури і фізико-хімічних змінах. В осадових породах розвиваються в стадію діагенезу – ущільненні і зміщенні об’єму осаду при перетворенні його в породу. В ефузивних і інтрузивних магматичних породах первинні тріщини утворюються внаслідок зменшення об’єму при охолодженні.

Тріщини вивітрювання утворюються переважно внаслідок температурних градієнтів і є тріщинами відриву. Ступінь руйнації породи і її тріщинуватість, викликані процесами вивітрювання з віддаленням від земної поверхні швидко зменшується. Переважно розвинені на глибину 10-15 м, в рідкісних випадках сягають глибин до 30-50 м.

Тріщини зсувів, обвалів і провалів зустрічаються досить часто; виражені чітко, але мають локальне розповсюдження. На бортах зсувів зазвичай розвиваються тріщини сколювання, у верхній частині зсувів – тріщини відриву, а в нижній – комплекс тріщин, пов’язаний із скупченням зсунутих мас.

Тріщини розширення порід при розвантаженні утворюються внаслідок звільнення порід від дії стискуючих сил у приповерхневій зоні, в гірських виробках, бортах річкових долин і ярів та за інших подібних умов. Породи починають витискуватись у вільний простір, що приводить до утворення тріщин відриву, паралельних до поверхні вільного простору. У гірських виробках вичавлюються бокові стінки, покрівля і грунт, намагаючись заповнити вільний простір (рис.8.2).

Особливо часті тріщини біля поверхні Землі, які називають тріщинами відшарування; в бортах річкових долин і ярів утворюються характерні тріщини бокового опору. Тріщини відшарування виникають паралельно відслоненій поверхні, вони добре виражені поблизу неї, але затухають з глибиною.

 

 
 

 

Рисунок 8.2 - Розподіл тиску при утворенні тріщин відшарування

 


Читайте також:

  1. Вкажіть номер правильної відповіді. При скількох балах землетрусу з'являються тріщини в землі до 10 см, великі гірські обвали?
  2. Тектонічні тріщини
  3. Тріщини
  4. Тріщини
  5. Тріщини та розриви чавунних труб
  6. Якщо під час огляду балонів виявлені тріщини, плівки, вм’ятини,




Переглядів: 553

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Співвідношення виділених генетичних типів складок | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.