• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тріщини

РОЗРИВНІ ПОРУШЕННЯ

Контрольні запитання

Співвідношення виділених генетичних типів складок

Розвиток складок у більшості випадків починається з конседиментаційних форм. В подальшому внаслідок тектонічних рухів конседиментаційні складки перетворюються в певний тип поверхневої складчастості; при зануренні складчастих комплексів на значні глибини в зоні інтенсивного метаморфізму (регіонального чи локального) з поверхневих складок розвиваються глибинні.

Кожний з комплексів складок утворює самостійний структурний поверх.

1 Що таке складка і складчастість?

2 Дайте визначення синклінальної та антиклінальної складки.

3 Морфологічна класифікація складок.

4 Генетична класифікація складок

5 Що таке перикліналь і центрикліналь?

6 Що таке осьова поверхня, осьова лінія і вісь складки?

7 Дайте характеристику флексури і її елементів.

8 Дайте характеристику соляних і глиняних діапірів.

9 Дайте характеристику конседиментаційних і постседиментаційних складок.

10 Дайте характеристику конседиментаційних і постседиментаційних флексур.

11 Механізми складкоутворення.

12 Геометричні класифікації складок.

13 Які складки є приповерхневими?

14 Які складки є глибинними?

15 Які складки є екзогенними?

16 Який існує зв"язок між складчастими формами залягання та родовищами корисних копалин, зокрема нафти і газу?

Всі розривні порушення поділяються на дві групи: розриви без зміщення і розриви із зміщенням. До першої належать тріщини і кліваж, до другої – розриви з помітним переміщенням роз’єднаних блоків порід.

Сукупність тріщин, які розбивають ту чи іншу ділянку земної кори, називається тріщинуватістю. Положення тріщин в просторі визначається елементами залягання. Дані замірів тріщин наносяться на геологічну (частіше на структурно-петрологічну) карту відповідними позначеннями.

При виявленні та вивченні тріщинуватості застосовують не тільки прямі, але й побічні (особливо геофізичні) методи. Ці методи застосовують тоді, коли тріщини і зони мінералізації приховані під “наносами”. Вибір методу і прийоми роботи залежать від геологічної обстановки. Так, зони розломів і дроблення, , враховуючи їх підвищене зволоження, ефективно виявляють методами електророзвідки. Знаходить тут застосування і еманаційна зйомка, оскільки такі зони є кращими у порівнянні з оточуючими породами провідниками радіоактивних еманацій.

Зони мінералізації успішно виявляються магніторозвідкою (в скарнах, в пневматолітових і гідротермальних жилах), та електророзвідкою (пониження чи підвищення електропровідності в межах мінералізованих тріщин).

Тріщини розрізняються за наступними ознаками: за ступенем прояву(розкриття), за розмірами, за формою, за відношенням до залягання шарів, за генезисом.

За ступенем прояву тріщини поділяються на три групи:

- відкриті – характеризуються чітко вираженим проміжком між блоками;

- закриті – помітні неозброєним оком, але із щільно стуленими стінками;

- приховані – непомітні неозброєним оком, але легко виявляються при ударі.

За розмірами (за В.В. Білоусовим) тріщини поділяються на:

- малі – ті, що не виходять за межі одного шару (основна маса тріщин);

- великі – ті, що перетинають декілька шарів.

Довжина і глибина тріщин коливаються в широких межах – від декількох сантиметрів до сотень(іноді тисяч) метрів. Ширина тріщин виражається одиницями сантиметрів; більш широкі тріщини класифікуються як розсуви.

За формою тріщини розрізняються прямі, вигнуті, ламані, з гладкими або нерівними стінками.

Тріщини можуть розбивати гірські породи на блоки і брили закономірної форми, які називають окремостями. Форма останніх зумовлюється розташуванням тріщин. Для осадових порід характерні: кубічна, паралелепіпедальна, призматична плитчаста, ребриста, гострокутна окремості; в лавах – призматична, стовбчаста або кульова окремості; в інтрузивних породах – кубічна, прямокутна та інші види окремостей.

За відношенням до залягання шарів (геометрична класифікація) виділяють поперечні, повздовжні, діагональні і узгоджені тріщини (рис. 8.1); в основу покладений принцип взаємного розташування за простяганням шарів порід і тріщин:

- поперечні тріщини перетинають в плані шаруватість або сланцюватість за напрямком падіння; в розрізі можуть бути вертикальними або нахиленими;

- повздовжні тріщини – паралельні до лінії простягання, але перетинають шаруватість або сланцюватість у вертикальних розрізах; в) діагональні (косі) тріщини перетинають шаруватість або сланцюватість під кутом відносно простягання і напрямку падіння;

- узгоджені тріщини, орієнтовані паралельно шаруватості або сланцюватості як в плані, так і в розрізі.

Рисунок 8.1 - Геометрична класифікація тріщин: заштрихований шар – шаруватість;абв і а’б’в’ – поперечні тріщини;где і г’д’е’ – повздовжні тріщини;жз і ж’з’і’ – діагональні тріщини;клм і к’л’м’ – узгоджені тріщини

В масивних, а також шаруватих і сланцюватих породах тріщини зручніше класифікувати за кутом нахилу. За цією ознакою виділяють такі види тріщин:

- вертикальні (з кутами нахилу 90-80⁰);

- круті ( з кутами нахилу 80-45⁰);

- похилі (з кутами нахилу 45- 10⁰);

- слабопохилі і горизонтальні (з кутами нахилу 10-0⁰).

В основу генетичної класифікації тріщин покладено механізм їх утворення, геологічну обстановку, джерело навантаження і морфологічні особливості.

Виділяють дві групи – нетектонічні і тектонічні тріщини.

Нетектонічні тріщини:

- первинні;

- вивітрювання;

- зсувів, обвалів і провалів;

- розширення порід при розвантаженні.

Первинні тріщини утворюються внаслідок проявів внутрішніх сил, які виникають у породах при їх ущільненні, усиханні, зміні об’єму і температури і фізико-хімічних змінах. В осадових породах розвиваються в стадію діагенезу – ущільненні і зміщенні об’єму осаду при перетворенні його в породу. В ефузивних і інтрузивних магматичних породах первинні тріщини утворюються внаслідок зменшення об’єму при охолодженні.

Тріщини вивітрювання утворюються переважно внаслідок температурних градієнтів і є тріщинами відриву. Ступінь руйнації породи і її тріщинуватість, викликані процесами вивітрювання з віддаленням від земної поверхні швидко зменшується. Переважно розвинені на глибину 10-15 м, в рідкісних випадках сягають глибин до 30-50 м.

Тріщини зсувів, обвалів і провалів зустрічаються досить часто; виражені чітко, але мають локальне розповсюдження. На бортах зсувів зазвичай розвиваються тріщини сколювання, у верхній частині зсувів – тріщини відриву, а в нижній – комплекс тріщин, пов’язаний із скупченням зсунутих мас.

Тріщини розширення порід при розвантаженні утворюються внаслідок звільнення порід від дії стискуючих сил у приповерхневій зоні, в гірських виробках, бортах річкових долин і ярів та за інших подібних умов. Породи починають витискуватись у вільний простір, що приводить до утворення тріщин відриву, паралельних до поверхні вільного простору. У гірських виробках вичавлюються бокові стінки, покрівля і грунт, намагаючись заповнити вільний простір (рис.8.2).

Особливо часті тріщини біля поверхні Землі, які називають тріщинами відшарування; в бортах річкових долин і ярів утворюються характерні тріщини бокового опору. Тріщини відшарування виникають паралельно відслоненій поверхні, вони добре виражені поблизу неї, але затухають з глибиною.

Рисунок 8.2 - Розподіл тиску при утворенні тріщин відшарування

Читайте також:

1. Тектонічні тріщини
2. Тріщини
3. Тріщини та розриви чавунних труб

Переглядів: 1154