• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конфіденційність дослідження.

Нерозголошення зведень обстежуваних, що не відносяться без­посередньо до цілей і задач конкретного психологічного обстеження, повинно бути загальним і абсолютно непорушним правилом профе­сійної етики психолога. Обстеження, обсяг і характер інформації, що може бути повідомлена іншим зацікавленим особам і установам, повинно бути свідомим і добровільно санкціоновано самим обстежу­ваним. Загальна установка будь-якого психодіагностичного обсте­ження виявляється у роз'ясненні обстежуваному того, що було ме­тою дослідження, в першу чергу, надання йому допомоги у виборі правильної позиції і лінії поведінки, розв'язання складних чи кон­фліктних ситуацій, виявлення напрямку самовдосконалення тощо. При проведенні експертизи і консультування, особливо у випадках застосування тестів здібностей, неправильне суб'єктивне тлумачен­ня результату може нанести шкоду особистості обстежуваного, то­му необхідне дотримання індивідуального підходу до вибору форми і обсягу інформації, що йому повідомляється, дотримання деонтологічних, психогігієнічних принципів. Останнє найбільш важливо і актуально в області клінічної психодіагностики.

Об'єктивність дослідження.

Дослідження повинно бути цілком неупередженим. На психодіагноста не повинні справляти вплив загальне враження про особис­тість обстежуваного: симпатія чи антипатія, власний психічний стан чи настрій, заангажованість на отримання певного результату і т. ін.

Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.

При повідомленні результатів самому обстежуваному необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів, спрямованих проти їх неправильного використання, неправильної інтерпретації чи можли­вої появи невротично-депресивних реакцій. Таким чином, психодіагностичні результати не повинні травмувати психіку і самооцінку обстежуваного.

Якщо обстежуваний наполягає на тому, щоб «переробити» тес­тові завдання, то психолог повинен мати варіант еквівалентної ме­тодики, щоб переконати останнього в правильності використання запропонованої методики.

Читайте також:

1. III етап. Опрацювання результатів дослідження.
2. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
3. Алгоритм психолого-педагогічного дослідження.
4. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
5. Бактеріоскопічне дослідження.
6. В цьому аспекті важливе значення має оцінка достовірності інформації, яка використовується в дослідженні, і оцінка достовірності результатів дослідження.
7. Валютний курс та завдання його статистичного дослідження. Види валютних курсів
8. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження.
9. Види систематизації результатів дослідження.
10. Вплив експериментатора на результати дослідження. Способи контролю.
11. Дослідження газових свердловин на стаціонарних режимах фільтрації. Газогідродинамічні дослідження.
12. Загальне рівняння прямої та його дослідження.

Переглядів: 491