Вплив експериментатора на результати дослідження. Способи контролю.

Типи помилок експериментатора.

Експериментатори – це люди, по-своєму зацікавлені, які у властивій їм манері спостерігають, фіксують та оцінюють явища. Вони мають так само і різну мотивацію, належать до різних етнокультурних спільнот; при прагненні до нового та дотриманні зразків поведінки справжнього вченого, експериментатори мають різні уявлення про шляхи та засоби пізнання. Як зауважив А. Шопенгауер, "людині властиво приймати межі свого розуміння за межі всесвіту".

Л. Бергер виділив наступні типи помилок експеріментаторів при оцінці результатів діяльності випробуваного:

1. Заниження дуже високих результатів. Причиною вважається прагнення досліджуваного підсвідомо «прив'язати» дані випробуваного до власних досягнень. Можливо і завищення низьких оцінок. У будь-якому випадку шкала деформується і стискається, так як крайні результати зближуються із середніми.

2. Уникнення крайніх оцінок (як низьких, так і високих). Ефект той же – групування даних вище середнього.

3. Завищення значущості однієї властивості випробуваного або одного завдання з серії. Через призму цієї установки проводиться оцінка особистості та завдань.

4. Аналогічний випадок, але ефект короткочасний, коли особливе значення надається завданню, наступному після виділення істотної для експериментатора особистісної риси випробуваного.

5. Аналогічний випадок, але оцінка опосередкована концепцією про зв'язки або протиставлення тих чи інших властивостей особистості.

6. Помилки, зумовлені впливом подій, емоційно пов'язаних з конкретним випробуваним.

Очікування експериментатора можуть привести його до неусвідомлених дій, що модифікують поведінку випробуваного. Розенталь, найбільш відомий спеціаліст з проблеми впливу особистості дослідника на хід дослідження, встановив, що значущий вплив експериментатора на результат експерименту виявлено: в експериментах з навчанням, при діагностиці здібностей, в психофізичних експериментах, при визначенні часу реакції , проведенні проективних тестів (тест Роршаха), в лабораторних дослідженнях трудової діяльності, при дослідженні соціальної перцепції.

Яким же чином випробуваному передаються очікування експериментатора?

Оскільки джерело впливу - неусвідомлювані установки, то і проявляються вони в параметрах поведінки експериментатора, які регулюються неусвідомлено. Це в першу чергу міміка і пантоміма (кивки головою, усмішки і пр.). По-друге, важливу роль відіграють «паралінгвістичні» мовні способи впливу на випробуваного, а саме: інтонація при читанні інструкції, емоційний тон, експресія і т.д. В експериментах на тваринах експериментатор може неусвідомлено змінювати способи поводження з ними.

Особливо сильний вплив експериментатора до експерименту:при першій бесіді, читанні інструкції. У ході експерименту велике значення має увага, яка проявляється у експериментатора щодо дій випробуваного. За даними експериментальних досліджень, увагу підвищує продуктивність діяльності випробуваного. Тим самим дослідник створює первинну установку випробуваного на експеримент і формує ставлення до себе.

Очікування експериментатора позначаються і при записі ним результатів експерименту. Зокрема, Кеннеді і Упхофф встановили вплив відносин дослідника на допущені ним помилки при записі результатів експерименту. Експеримент був присвячений вивченню «феномена телепатії». Було відібрано дві рівночисельний групи людей, які вірять і не вірять у телепатію. Їх просили записувати результати спроб випробуваного вгадати зміст «телепатичного послання», яке робив інший випробуваний.

Ті, хто вірив у телепатію, в середньому збільшили кількість вгадувань на 63%, а ті, хто в неї не вірив, зменшили його на 67%.

Розенталь проаналізував 21 роботу по проблемі впливу очікування на фіксацію результатів експерименту. Виявилося, що 60% помилок запису результатів обумовлені прагненням підтвердити експериментальну гіпотезу.

Існує безліч досліджень, які в тій чи іншій мірі висвітлюють проблему. Наведемо основні факти.

1. На результати впливає тип особистості і стан експериментатора: біосоці ціальні якості (вік, стать, раса, культурно-релігійна, етнічна приналежність і т.д.); психосоціальні якості (рівень тривожності, потреба в соціальному схваленні, агресивність, ворожість, авторитарність, інтелект, соціальний статус, дружелюбність); ситуаційні змінні (знайомство з випробуваним, настрій та ін.)

Найбільш точно встановлено вплив статі дослідника на хід і результати експерименту. Зокрема, маленькі діти завжди краще і охочіше працюють з експериментаторами-жінками, а дорослі випробовувані - з експериментаторами-чоловіками.

Крім того, в ході експерименту присутність експериментаторів-чоловіків провокує випробовуваних на активні дії, спрямовані на осмислення своєї ситуації і пошук нової інформації, а жінки-експериментатори викликають ж бажанняжання «розкрити душу», прагнення до відвертості, тому поведінка досліджуваних стає більш емоційно виразною.

Точно встановити міру впливу дуже важко. Часто неможливо виключити вплив інших змінних: віку, статусу, дружелюбності і т. д. Так, стать експериментатора по-різному впливає на чоловіків і жінок, бідних і багатих, вплив залежить від взаємного статусу, симпатії та ін Він може бути значущим при виконаннні випробуваним завдань одного типу і зовсім незначущим - в інших експериментах. Розширювати арсенал методик в ході одного дослідження неможливо.

2. Достовірно виявлено закономірність прояву впливу експеріментатора в експериментах, що розрізняються по предмету дослідження. Всі дослідження можна впорядкувати за шкалою «соціальне - біологічне»: від соціально-психологічних експериментів («верх» шкали) до психофізіологічних («низ» шка-ли). Чим «вище» структурний рівень психічної реальності, що вивчається нами, тим цей вплив більш значущий.

Вплив особистості експериментатора максимальний в експериментах по психології особистості і соціальної психології і мінімально - у психофізіологічних і психофізичних експериментах, дослідженнях сенсорики і перцепції. «Середній» вплив спостерігається при дослідженні «глобальних» індивідуальних процессов - інтелекту, мотивації, прийняття рішення та ін

Які способи обліку і контролю впливу експериментатора на результат експерименту можна рекомендувати?

Приблизно 98% психологів вважають вплив експериментатора серйозною методологічною проблемою, але на ділі про контроль та облік його піклуються значно менше, ніж про наявність хороших меблів, освітленні і фарбуванні стін лабораторії.

А. Анастазі вважає, що в більшості правильно проведених досліджень вплив цих факторів практично несуттєвий, та рекомендується звести його до мінімуму, користуватися здоровим глуздом. Якщо це не вдається, необхідно обов'язково враховувати вплив експериментатора при описі умов експерименту.

Найчастіше рекомендуються і використовуються наступні методи контролю впливу експериментатора.

1. Автоматизація дослідження. Вплив експериментатора зберігається під час розмови та первинної бесіді з випробуваним, між окремими серіями і на «виході».

2. Участь експериментаторів, які не знають цілей дослідження («подвійний дослід на осліпий»). Експериментатори будуть будувати припущення про наміри першого дослідника. Вплив цих припущень необхідно контролювати.

3. Участь декількох експериментаторів і використання плану, що дозволяє елімінувати фактор впливу експериментатора. Залишається проблема критерію відбору експериментаторів та граничного числа контрольних груп. Вплив експериментатора повністю не усунено, так як це суперечить суті психологічного експерименту, але може бути в тій чи іншій мірі враховано і проконтрольовано.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Експериментатор: його особистість і діяльність. Ефект Пігмаліона або Розенталя.	\|	Досліджуваний, його діяльність в експерименті. Види досліджуваних.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.