Особливості розрахунку пальових фундаментів за несучою здатністю та деформаціями основи.
Визначення несучої здатності виконується на момент вичерпання міцності ґрунту навколо палі, тобто при досягненні зазначеними вище опорами граничних величин, що встановлюються за допомогою статистичної обробки результатів численних польових випробовувань.
До нинішнього часу визначення несучої здатності паль та пальових фундаментів проводиться наближеними методами, які не враховують цілий ряд особливостей взаємодії паль з навколишнім ґрунтом. Визначення несучої здатності паль в польових умовах при статичному навантаженні має в більшості випадків недолік, вона визначається по критерію граничної деформації будівель.
Такі ж недоліки, які мають місце при визначенні несучої здатності одиночної палі, присутні і при визначенні несучої здатності паль в групі. Тут до того ж додається ефект сумісної роботи паль, який також досліджений ще далеко не в повній мірі. Існуючі норми не враховують також і те, що розподіл навантажень між палями в групі відбувається нерівномірно.
Визначення несучої здатності висячої забивної палі перерізом bхb, при дії вертикального навантаження: