• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хімічні реакції, що використовуються в якісному аналізі, вимоги до них. Фармакопейні реакції. Хімічні реактиви.

Виконання кожної аналітичної реакції вимагає дотримання певних умов її проведення, найважливішими з яких є такі:

1. Концентрація реагуючих речовин;

2. Середовище розчину;

3. Температура.

Концентрація йону, який необхідно виявити, і концентрація реактива мають дуже велике значення. Кожна якісна реакція характеризується визначуваним мінімумом речовини в дані кількості розчину. Відомо, що чим чутливіша реакція, тим менший визначуваний мінімум речовини. Якщо реакція малочутлива, проводити її можна тільки в достатньо концентрованих розчинах. Так виявлення йонів Na⁺ за допомогою реактива К [Sb(OH)₆] можна проводити в розчинах не менше ніж 0,5 М. Для багатьох якісних реакцій має значення концентрація реактива і його кількість. Переважно при виконанні якісної реакції додають надлишок реактиву. Однак надто великої реактиву не можна додавати, так як у деяких випадках може піти вторинна реакція і осад розчиниться. Так наприклад. При додаванні до йону Hg²⁺, який знаходиться в розчині йону І ^– (реактив КІ) утворюють кристалічний осад HgI₂.

Hg²⁺ + 2I ^- = HgI₂ ↓ ;

При подальшому додаванні йодиду осад HgI₂ починає розчинятись внаслідок утворення комплексного йона [HgI₄]^2-

Іншим важливим чинником є реакція середовища (кисла, лужна чи нейтральна). Часто реактив утворює з даним йоном осад або забарвлення у певному середовищі, наприклад тільки в слаболужному або тільки в оцтовокислому і т.д. Якщо проводити реакцію в іншому середовищі, вона не дає позитивного результату.

Наприклад, оксалат кальцію СаС₂О₄ випадає в осад в слабокислому, нейтральному або слаболужному середовищі, а при високій концентрації в розчині мінеральних кислот осадження цієї солі не відбувається.

Велике значення має також температурапроведення реакції. Деякі важкорозчинні солі, які утворюються в результаті реакції, випадають в осад тільки при охолодженні. Прикладом є утворення осадів Na[Sb(OH)₆] і КНС₄Н₄О₆.

Більшість реакцій протікають без нагрівання, деякі реакції слід проводити при нагріванні, так як на холоді вони протікають надто повільно, а іноді в іншому напрямку. Необхідність дотримання певних умов справджується і для реакцій, які проводяться сухим шляхом. Так, забарвлення полум’я в характерний для даного йона колір виникає тільки при нагріванні в певний частині полум’я достатньо леткої сполуки.

Реактививикористовують для виконання аналітичних реакцій, поділяються на специфічні, вибіркові або селективні і групові.

Специфічні реактивиутворюють характерний осад або забарвлення тільки з певними йонами. Наприклад, реактив К₃[Fe(CN)₆] утворює темно-синій осад з йонами Fe²⁺.

Вибіркові або селективні реактивиреагують з декількома йонами, які можуть належати до однієї або різних груп. Наприклад реактив КІ реагує з йонами Pb²⁺, Ag⁺, Hg₂²⁺ (ІІ група), а також з йонами Hg²⁺ і Cu²⁺ (VII група).

Груповий реактиввступає в реакцію з усіма йонами даної групи. За допомогою цього реактиву йони даної групи можна відділити від йонів інших груп.

Наприклад, груповим реактивом другої аналітичної групи є хлоридна кислота, яка з катіонами Pb²⁺, Ag⁺ , Hg₂²⁺ утворює білі, важкорозчинні осади.

На основі методів аналітичної хімії проводиться фармацевтичний аналіз – визначення якості ліків та лікарських препаратів. Фармацевтичний аналіз проводять у контрольно-аналітичних лабораторіях, науково-дослідних інститутах, лабораторіях хіміко-фармацевтичних підприємств. При цьому можливий аналіз лікарської та хімічної сировини, контроль виробництва ліків як на окремих стадіях (постадійний контроль), так і готової продукції, лікарських препаратів тощо. Для контролю якості лікарських препаратів використовують фармакопейні методи аналізу, тобто методи, які регламентуються Державною Фармакопеєю України (ДФУ).

Вцілому, фармакопейний аналіз – це контроль якості лікарської сировини, субстанцій, лікарських форм, що проводиться у відповідності до вимог ДФУ або окремих фармакопейних статей.

Основним документом, що регулює стандарти якості лікарських засобів у кожній державі, є Державна фармакопея (національна).

Державна фармакопея України (ДФУ) ― правовий акт, що містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), а також методики контролю якості лікарських засобів. Перше видання ДФУ затверджене наказом Міністра охорони здоров’я України № 95 від 12.03.2001 р. і є чинним з 01.10.2001 р.

Державна фармакопея України має законодавчий характер. Її вимоги, що висуваються до лікарських засобів, обов’язкові для всіх підприємств і установ України, які виробляють, зберігають, контролюють, реалізують і застосовують лікарські засоби, незалежно від форм власності.

Концепція побудови Державної фармакопеї України була узгоджена Фармакопейним центром з Європейською фармакопеєю. Усі формули, літери позначення, цифрові матеріали, одиниці виміру, нумерація розділів тощо подано в редакції Європейської фармакопеї. Хімічні назви наведено в редакції, максимально наближеній до європейської. Це пов’язано з тим, що більша частина субстанцій, які нині імпортуються в Україну, а також супровідна документація, відповідають вимогам Європейської фармакопеї. Максимально наближені до Європейської фармакопеї і назви монографій та реактивів. При цьому наводяться також відповідні, вітчизняні синоніми.

Державна фармакопея України складається з таких розділів:

― „ Загальні зауваження ”;

― „ Методи аналізу ”;

― „ Матеріали та контейнери ”;

― „ Реактиви ”;

― „ Загальні тексти ”;

― „ Загальні монографії ”;

― „ Загальні статті на лікарські форми ”;

― „ Гомеопатичні лікарські засоби ”;

― „ Монографії ”(на субстанції);

― „ Монографії на готові лікарські засоби ”.

Розділ „ Монографії ”(на субстанції) містить відповідні вимоги до субстанцій у такій послідовності:

ü „ Назва(українською та латинською мовами) ”.

ü „ Формула. Будова. Хімічна назва. ”

ü „ Відносна атомна маса (А.м.) або відносна молекулярна маса (М.м.).”

ü „ Властивості (опис, розчинність).”

ü „ Ідентифікація .”

ü „ Випробування на чистоту .”

ü „ Кількісне визначення. ”

ü „ Зберігання .”

Структура монографії ДФУ може бути покладена в основу „ Схеми вивчення субстанції ” і використана в процесі вивчення лікарських засобів.

Схема вивчення субстанції:

1. Назва в редакції ДФУ.

2. Формула. Будова. Хімічна назва.

3. Відносна атомна маса або відносна молекулярна маса.

4. Властивості (опис, розчинність).

5. Ідентифікація.

6. Випробування на чистоту.

7. Кількісне визначення.

8. Зберігання.

9. Застосування.

10. Лікарські форми.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
12. Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.

Переглядів: 3390