Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Культура Київської Русі.

Занепад Київської Русі з другої половини XI ст.

Причини і етапи феодальної роздробленості.

Самостійна робота № 1.

1.Київська Русь - велика ранньофеодальна держава в формі монархії.

На чолі держави - великий київський князь (мав повноту законодавчої, виконавчої, адміністративно-судової та військової влади, яка була спадковою). Окремими частинами управляли удільні князі і великі бояри (одержували у власність частину данини, а згодом - землі). Вече втратило своє значення. При великому князі з'явилася рада найближчих князів і бояр.

Поступово сформувалась соціальна структура Київської Русі:

 

 
 

 

 


 

 

У кінці XI - XII ст. могутня ранньофеодальна держава Київська Русь роздробилася на окремі самостійні князівства і землі: Новгородську і Псковську землі, Смоленське, Володимирське, Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське та інші князівства.

Перед загрозою половецької навали князі зробили спроби якось залагодити справу миром і припинити усобиці, для чого скликаються князівські з'їзди. Перший із них відбувся у 1097 р. у Любечі. Там було визнано принцип, за яким кожен князь мусить володіти своєю вотчиною і не посягати на землі інших князів. Це узаконювало роздроблення Київської Русі на окремі спадкові князівства.

Київський князь Володимир Мономах (1113 - 1125) і його син Мстислав (1125 - 1132 рр.) на якийсь час поновили і зміцнили великокнязівську владу, але спинити роздроблення Київської Русі не змогли.

Основними причинами роздроблення Київської Русі були:

ü Розвиток сільського господарства, ремесла, перетворення умовного землеволодіння у спадкове володіння князів та бояр.

ü Панування натурального господарства, нерозвиненість економічних зв'язків між землями.

ü Значна територія держави, поява нових економічних та військово - політичних центрів, наростання їх суперництва з Києвом.

ü Посилення боротьби між князями за великокняжий престол.

ü Відсутність чіткого закону про престолонаслідування.


Роздрібність Київської Русі мала як позитивні так і негативні наслідки:

- 1. Занепадає авторитет Великого князя.

- 2. Послаблюється військова могутність держави. Посилюються напади половців.

- 3. Падає міжнародний авторитет Київської Русі.

+ 1. Формується місцева адміністрація, військо, податкова система —► управління окремими землями стає більш ефективним.

+ 2. Розвивається сільське господарство, ремесло, торгівля

 

2. На занепад Київської Русі впливали як внутрішні так і зовнішні чинники:

- децентралізація управлінської системи

- зростання авторитету великого боярства, котре втручалось в державне управління

- продовження міжусобиць за володіння Києвом

- зменшення значення шляху «від варяг у греки» - іноземні купці обминали Київ, встановили прямі зв’язки з Візантією, Близьким Сходом та з Західної Європою.

- напади кочівників по Дніпру, виснаження сил Київської Русі.

- ворожнеча руських князів між собою, небажання об’єднуватись проти ворога (монголів)

 

Київське, Чернігово-Сіверське і Переяславське князівства у XII - на початку ХІІІст. внаслідок численних князівських усобиць, нападів кочовиків послаблюються політично, але в Подніпров'ї продовжували розвиватися землеробство, скотарство, різні ремесла, промисли. Головними формами експлуатації селян були відробіткова рента (панщина) і рента продуктами (оброк). Найважливішою серед цих князівств була Київська земля. Київський великокнязівський стіл мав притягальну силу, бо, хто володів Києвом, той вважався старшим князем. За Київ вели боротьбу багато князів, часто нападали і половці, внаслідок чого він зазнав руйнувань. У XIII в. його значення так упало, що він не мав навіть своїх князів. Києвом правив воєвода галицького князя Дмитро.

Чернігово-Сіверське князівство було розташоване на лівому березі Дніпра. В кінці XI ст. воно відокремилось від Києва. Тут закріпилась династія Святослава Ярославовича. Чернігово-Сіверські князі у першій половині ХІІІст. вели боротьбу не тільки за Київ, а навіть і за Галич.

Переяславське князівство знаходилось на лівому березі Дніпра. Головне місто - Переяслав. Як окраїнне, найбільш висунуте у степ, воно найчастіше зазнавало нападів і особливо великих руйнувань від кочівників.

У XII - ХІІІст., у час роздроблення Русі на окремі самостійні князівства, продовжувався процес формування української народності. Територією формування української народності були землі Південно-Західної Русі -Київщина, Переяславщина, Чернігово-Сіверщина, Волинь, Покуття, Поділля, Східна Галичина, Закарпаття і Північна Буковина. Провідну роль у складанні української народності відігравала Середня Наддніпрянщина (Київщина, Переяславщина, Чернігівщина). Тут продовжували існувати землі князівства, розвивалася економіка, культура. У цей же час на основі взаємодії південно-західних племен формувалась далі українська мова. Територія, на якій складалася українська народність продовжувала називатись Русь. Народ нази'вав себе Руссю, а свою мову руською. Разом з тим у XII ст. з'явився термін Україна, який стане етнонімом наших земель. У писемних джерелах вперше назва "Україна" зустрічається під 1187 р. у Київському літописі, очевидно, в розумінні край, країна, Південна Русь. Під 1189 той же літопис називає Україною Галицьку землю.

Отже, вже в кінці XII - на початку ХІПст. Україною Літописці називали різні території Південно-Західної (України) Русі. З часом назва "Україна" поширюється на всі етнічні українські землі.

 


Читайте також:

  1. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  2. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
  3. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
  4. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
  5. Бондарихінська культура
  6. Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою
  7. Варіанти акультураційних стратегій
  8. Великі князі Київської Русі та їхня державотворча політика
  9. Видовий ряд зброї у Київської Русі. Особливості «місцевого» типу меча.
  10. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  11. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
  12. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.




Переглядів: 1195

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Київська Русь в період найбільшого піднесення та могутності. | Класифікації причин виникнення спортивних травм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.