Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.

Східні слов’яни: їх розселення , заняття та еволюція.

група слов'янських племен, розташована на території сучасної України, Білорусі та Росії, предками яких були анти й дуліби (волиняни), вони проживали на території між Карпатами, Прип'яттю та Середнім Подніпров'ям

· Білі Хорвати й лучани — в Галичині

· Дуліби й волиняни — над горішнім Західнім Бугом.

· Деревляни — в лісах по Горині, Прип'яті й Дніпру.

· Поляни — над Дніпром, у теперішній Київщині.

· Сіверяни й сівери — по Десні й лівих допливах середнього Дніпра (частково праросіяни).

· Уличі — між Дністром та Бугом.

· Тиверці — на південний захід від уличів, над Дністром, аж до моря.

· Бужани — понад річкою Західний Буг

· Дреговичі

· Кривичі (частково прановгородці).

· Радимичі (частково південні праросіяни).

· В'ятичі

не мали верховних правителів чи якоїсь централізованої влади.

Племена й роди, на чолі яких стояли патріархи, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі питання життя вирішувалися шляхом загальної згоди.

пізніше й з'явився клас племінної знаті, або князів, соціально-економічне розшарування племені було незначним, а земля й худоба вважалися спільною власністю численних сімей. знані як непохитні й загартовані воїни, здатні витримувати мороз і спеку, споживати мінімум їжі. Впертість і витривалість були їхніми найбільшими перевагами як у війні, так і під час миру.

· Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко.

У 8ст. завершилось велике розселення словян. Союзи племен перетворилися на племенні княжіння на чолі з князями. Для словян у цей період було характерне : зміна родової общини на сусідську, формування приватної власності, укріпленні городовища, де оселяються князі перетворилися на міста. Візантійські хроніки зафіксували потужне державне утворення словян в серед. Подніпров’ї. Умовно його назив. На чолі з Києвичами.

У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання, або охоплювалась ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. Втой же час процес державотворення в Європі розширювався.

Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.

Слов'янські племена, в яких відбувалось майнове розшарування, виділилась керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б всі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 році, злиття Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Давньоруську державу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Грецькі міста-держави та їх цивілізаційна роль.	\|	Причини та соціальна направленість козацьких повстань кінця ХУІ-першої половини ХУІІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.