Вогнепальні рани

Отруєні рани

Укушені рани

Скальповані рани

Розчавлені рани

Колоті рани

Рвані рани

Як правило наносяться при падінні і зачіплюванні за якийсь предмет. Вони бувають обширними, з нерівними краями, часто відриваються значні шматки тканин, кровоточать, мікробно забруднені, загоюються погано, вторинним натягом.

Наносяться штиком, шилом, кінжалом. характерним є те, що зона пошкодження шкіри незначна, зате вузький і глибокий раневий канал. Такі рани часто супроводжуються проникненням в порожнини тіла і пошкодженням внутрішніх органів, важкі для діагностики. З ранячим предметом глибоко в тканини заноситься інфекція, тому такі рани часто нагноюються і особливо небезпечні для розвитку анаеробної інфекції.

Наносяться важкими предметами із значною силою. Характеризуються обширними анатомічними розрушеннями в зоні ураження аж до повної втрати органа (пальця, китиці, стопи). В рані значна кількість некротичних тканин, згустків крові, мікробів, тому вони нагноюються, можливий розвиток анаеробної інфекції, супроводжуються шоком, інтоксикацією організму.

Мають обширний дефект шкіри, що створює проблему її закриття, а також висока небезпека інфекційних ускладнень.

Пошкодження може бути не дуже глибоким чи обширним, зате завжди рана інфікується патогенною флорою рота тварини. Загоюються ці рани погано і довго та небезпечні розвитком правцю і сказу.

Виникають при укусах зміями, скорпіонами, при попаданні в рану отруйних речовин. Небезпечні тим, що отрутами уражаються життєвоважливі органи людини, що призводить до смерті потерпілого.

Наносяться вогнепальною зброєю, бувають кульові і осколкові. Особливістю цих ран є те, що сучасна зброя має складну траєкторію руху кулі, володіє надзвичайною руйнівною силою з обширним пошкодженням тканин, наноситься з великою швидкістю. У такого роду ранах висока інфікованість і ризик розвитку анаеробної інфекції. Тривалий час тканини продовжують некротизуватися. Часто така рана смертельна, бо пошкоджуються життєвонебезпечні органи.

У вогнепальній рані виділяють 3 зони пошкодження:

- зона повного розрушення (раневий канал), містить осколки, обривки тканин, згустки крові;

- зона первинного травматичного некрозу (стінки раневого каналу), в момент нанесення травмуються м’які тканини, нерви, судини, кістки;

- зона молекулярного струсу тканин (парабіозу). розвиваються мікрокрововиливи, розлади капілярного кровотоку, що супроводжується вторинними некрозами тканин.

Розрізняють наскрізні, сліпі і дотичні поранення.

Особливості ран окремих анатомічних ділянок

1). Рани м’яких тканин голови характеризуються вираженою кровоточивістю через густу сітку судин і властивість їх не спадатися; бувають скальпованими через виражену рухливість шкіри; на волосистій частині голови утворюються гулі (гематоми) внаслідок вертикального розміщення судин. Такі рани, як правило, добре і швидко загоюються.

2). Рани грудної клітки небезпечні проникненням у плевральну порожнину з розвитком пневмотораксу. При цьому легеня спадається на стороні ураження і швидко наростають ознаси серцевої і легеневої недостатності.

3). При проникаючих пораненнях живота можуть пошкоджуватись паренхіматозні органи з розвитком внутрішньої кровотечі і порожнисті органи з розвитком перитоніту.

ФАЗИ РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ

1 фаза - гідратації (самоочищення рани). Характеризується ацидозом в тканинах, збільшенням іонів калію в міжклітинному просторі у зв’язку з загибеллю клітин і гіпоксією. Судини розширюються, збільшується проникність судинної стінки, наростає лейкоцитарна інфільтрація, зростає набряк тканин. З участю ферментів утворюється раневий детрит, разом з виділеннями через рану виводяться змертвілі тканини, клітини, токсини, продукти розпаду білка. Рана самоочищається.

2 фаза - дегідратації (регенерації, загоєння). Характеризується зворотнім розвитком запальної реакції, зменшується тканевий ацидоз, набряк тканин, поступово нормалізуються обмінні процеси, утворюється сполучна тканина, проходить розростання новоутворених судин, формуються грануляції і рубець.

ВИДИ ЗАГОЄННЯ РАН

Первинне загоєння ран (первинний натяг). Характерно для чистих різаних ран, коли виділень і сторонніх тіл в рані нема, краї рани стулюються. При цьому фази раневого процесу не виражені, проходить розсмоктування змертвілих клітин, крові, лімфи. Краї рани склеюються фібрином, з обох сторін проростають судини, сполучна тканина. До 7 - 10 дня проходить епітелізація лінійного розрізу з утворенням ніжного, еластичного, косметично ефективного рубця.

Вторинне загоєння ран (вторинний натяг). Характерно для зіяючих, інфікованих ран, з великою площею ураження із значною кількістю некротичних тканин, виділень, згустків, з тривалим перебігом раневого процесу. При цьому розсмоктування загиблих клітин, очищеня рани проходить тривалий час. З третьої доби вже починають утворюватись грануляції, які у вигляді клубочків виповнюють рану від дна аж до верху, заповнюючи тканевий дефект. Утворюється багато волокнистої сполучної тканини, епітелізація проходить від країв рани наповзанням епітеліальних клітин на грануляції. Рубець формується грубий, масивний, з поганим косметичним ефектом

Загоєння під кірочкою. Характерно для поверхневих ран, саден, царапин, екскоріацій. З крові і лімфи при підсиханні формується кірочка-струп. Під нею проходить епітелізація і кірочка відпадає. Рубця при цьому виді загоєння нема.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Забійні рани	\|	Загальні принципи ПХО (первинної хірургічної

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.