• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні принципи ПХО (первинної хірургічної

Ускладнення ран

Характер ускладнень часто залежить від перебігу раневого процесу.

В фазі гідратації можуть бути: кровотеча (рання, пізня), гостра анемія, шок, порушення життєвоважливих органів, пошкодження нервових стовбурів, інфікування.

В фазі дегідратації: гіпопротеінемія, анемія, нагноєння рани, сепсис, вторинний некроз, розвиток гіпергрануляцій, утворення келоїдного рубця, розвиток деформацій і контрактур, утворення трофічних виразок.

Симптоми нагноєння:

1). Місцеві прояви - почервоніння шкіри навколо рани, набряк навколишніх тканин, місцеве підвищення температури, біль в ділянці рани, збільшення виділень, що набувають гнійного характеру з характерним запахом.

2). Загальні прояви - симптоми інтоксикації (загальна слабість, головний біль, нудота, підвищення температури тіла), лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, тахікардія, тахіпное.

Основи надання першої медичної допомоги при пораненні:

1. Створити функціональний спокій для ураженої ділянки, звільнити від одягу ділянку рани;

2. При наявності кровотечі - тимчасово зупинити її;

3. Провести адекватне знеболення, при потребі налагодити протишокову терапію;

4. Провести обробку рани з накладанням асептичної пов’язки;

5. Провести адекватну транспортну іммобілізацію;

6. Прикласти місцево холод.

обробки) ран:

- ПХО рани є обов’язковим заходом при любих свіжих пораненнях (до 24-48 год.);

- найкращі результати дає в перші 6 - 8 год.;

- при ПХО рани любого характеру переводяться в різані;

- метою активної ПХО ран є видалення мікроорганізмів, що потрапили в рану шляхом висічення країв і дна рани, розсіченням тканин; видалення пошкоджених тканин, згустків крові, що є живильним середовищем для флори;

- ретельний і остаточний гемостаз;

- відновлення анатомічної цілісності пошкоджених тканин;

- дренування ран.

ПХО ран волосистої частини голови і обличчя слід проводити економно.

Протипоказами до ПХО ран є важкий загальний стан хворого (термінальний стан, шок, гостра анемія) та розвиток інфекції в рані.

Під вторинною (повторною) хірургічною обробкою рани розуміють повторне проведення операції з приводу рецидиву гнійного процесу в рані. При цьому знімають шви і розкривають гнійні запливи, при необхідності роблять додаткові розрізи (контрапертури). Рану після вторинної обробки дренують і залишають відкритою.

ЛІКУВАННЯ РАН

Лікування ран включає хірургічну обробку, а також комплекс консервативних заходів механічного, фізичного, хімічного і біологічного характеру, направлених на рану і організ вцілому.

Хірургічна дія проявляється висіченням нежиттєздатних тканин, відновленням анатомічної цілості тканин, зашиванням рани.

Використовують наступні види швів:

1 - первинний, відразу після обробки;

2 - первинно відстрочений - шви накладають при ПХО рани, а зав’язують їх на 5 - 6 день при відсутності нагноєння;

3 - ранній вторинний - накладається через 8 - 14 днів після поранення;

4 - пізній вторинний - накладається через 20 - 30 днів після поранення і супроводжується висіченням рубцьових країв рани.

Комплексне консервативне лікування ран залежить від фази раневого процесу.

Лікування інфікованих і гнійних ран в фазі гідратації:

В цей період не можна використовувати мазей на жировій основі.

1 - забезпечення спокою ураженій ділянці (накладання косинчатої пов’язки, гіпсової лонгети);

2 - забезпечення достатнього відтоку з рани (дренування рани, вставлення в рану гумових випускників, тампонів з гіпертонічним 10% розчином хлориду натрію, накладання гігроскопічних пов’язок);

3 - прискорення очищення рани (використання протеолітичних ферментів у вигляді присипок, розчинів - трипсин, хімотрипсин, хімопсин, пепсин, терралітин; місцеве використання сорбентів - тканина «Дніпро», гелевін);

4 - пригнічення активності або повне знищення патогенної флори (місцеве - присипки, розчини, аерозолі, електрофорез, постійне зрошення - та загальне - в/м, в/в - використання антибіотиків згідно антибіотикограми; використання антисептиків - перекис водню, фурацилін, риванол, йодонат, йодопірон, бетаізадон, калію перманганат, борна кислота, протаргол, коларгол, хлорфіліпт, хлоргексидину біглюконат, ромазулан, новоіманін, пропосол; місцеве і загальне використання сульфаніламідних препаратів - бісептол, гросептол, етазол, сульфадіметоксин, метрагіл) ;

5 - стимуляція раневого процесу (відкритий метод лікування, використання фенів, АТУ (аеротерапевтичних установок), барокамери, інфрачервоних ламп, лазерних променів, ультразвуку);

6 - активізація імунних сил організму (використання УВЧ, діадинамічного струму, введення гамаглобуліну, гіперімунної плазми, анатоксинів, бактеріофагів, інтерферону, тималіну, т-активіну, в-активіну, левамізолу, метилурацилу, пентоксилу, комплеків вітамінів);

7 - зменшення загальної інтоксикації організму ( в/в інфузії 0,9% фізіологічного розчину хлориду натрію, дисолю, трисолю, гемодезу, полідезу, 5% розчину глюкози з інсуліном; використання ентеросорбентів - ентеросорб, полісорб; детоксикація організму - плпзмаферез, гемосорбція, гемодіаліз, форсований діурез);

Лікування ран в фазі дегідратації:

Зводиться до посилення росту і захисту грануляцій від пошкоджень і вторинного інфікування, до пришвидшення краєвої епітелізації. В цей період не можна використовувати пов’язок з гіпертонічними розчинами.

1 - використовуються мазі і креми на водорозчинній основі (дермазин, левосин, левомеколь, діоксидинова мазь);

2 - використовуються мазі на жировій основі (левоміцетинова, фурацилінова, олії - обліпихова, оливкова, шипшинова, олійні аерозолі - левовінізоль);

3 - для стимуляції епітелізації використовують гормональні мазі (флуцинар, лоринден, дермозолон);

4 - призначається висококалорійна дієта, вітамінотерапія;

5 - іммобілізація замінюється на фізпроцедури і ЛФК;

6 - перев’язки проводяться рідко, обережно.

При ранах любого генезу може приєднатись інфікування анаеробним збудником правця, тому слід проводити профілактичні протиправцеві заходи:

- необхідно при будь-яких ранах зібрати прививочний анамнез;

- в разі необхідності провести екстрену профілактику правця.

Активна профілактика проводиться введенням правцевого анатоксину (ПА), пасивна профілактика проводиться проти-правцевою сироваткою (ППС) і протиправцевим людським імуноглобуліном (ППЛІ).

Профілактика правця може не проводитись, проводитись за повною і неповною схемами. Для того, щоб правильно провести профілактику правця, слід користуватись наказами і спеціальними інструктивними таблицями МОЗ України.

При неповній схемі вводиться підшкірно 0,5 мл правцевого анатоксину.

При повній схемі спочатку вводиться 1 мл правцевого анатоксину підшкірно в плече (протипоказів до його введення нема). Далі приступаємо до введення протиправцевої сироватки за методом Безредко. Для цього набираємо в шприц 0,1 мл розведеної в 100 разів протиправцевої сироватки з малої ампули і вводимо внутрішкірно в передню поверхню передпліччя до утворення папули. Чекаємо 20 хвилин. Якщо папула в діаметрі більша 9 мм і виражена гіперемія шкіри навколо неї, то реакція вважається позитивною і вводити далі сироватку заборонено, про що робиться запис в карточку хворого.Якщо внутрішкірна проба від’ємна, то набираємо 0,1 мл нерозведеної сироватки і вводимо підшкірно в плече. Чекаємо 30 хвилин. Якщо нема реакції з боку організму (висипання, погіршення стану хворого, алергічний набряк), то вводимо 3000 МО внутрім’язево. Якщо на введення протиправцевої сироватки спостерігається позитивна реакція, то слід ввести 250 МО протиправцевого людського імуноглобуліну.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Антикорупційні принципи
4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
5. Б/. Принципи виборчого права.
6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
7. Базові принципи психології спорту.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Білковий обмін: загальні відомості
12. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.

Переглядів: 3823