Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



EL MENDIGO Y EL PELUQUERO

 

En la peluquería de Jacinto, situada en la Plaza Mayor de Villarriba, entró una mañana un hombre con el pelo muy largo, vestido con un traje viejo y raído.

El peluquero pensó que probablemente aquel hombre no podría pagarle. A pesar de ello, le atendió con amabilidad, le cortó el pelo y le afeitó. Al terminar, el cliente puso unas cuantas monedas encima de la mesa, vació los bolsillos hacia fuera para demostrar que no tenía nada más en ellos y dijo:

 

-Es todo lo que tengo. Si lo hubiera sabido antes, hubiera preferido quedarme con el pelo largo.

 

Jacinto era un hombre bueno y decidió dejar que el mendigo se fuera, sin coger siquiera las pocas monedas que había puesto encima de la mesa. Le despidió diciéndole:

 

-Váyase en paz, buen hombre. Puesto que no tiene dinero, le regalo el corte de pelo y el afeitado.

 

En ese momento entró en la peluquería un conocido de Jacinto, que vivía en un pueblo cercano y que saludó cortésmente al mendigo:

 

-Muy buenos días don Joaquín.

-¿Le conoces? –preguntó el peluquero.

-¿Cómo no voy a conocer al hombre más rico de mi pueblo?

 

El peluquero se sintió engañado e insistió en que el falso mendigo tenía que pagarle por su trabajo. Éste, a su vez, argumentaba que Jacinto le había regalado el corte.

Finalmente fueron a buscar a Tobías, que era alcalde y juez de paz, para que decidiera lo que se debía hacer. Tobías escuchó a las dos partes y luego tomó la siguiente solución salomónica:

 

-Usted –dijo dirigiéndose a don Joaquín- no tiene que pagar: el peluquero le regaló el corte de pelo y el afeitado. Pero tú –dijo a Jacinto- no tienes por qué cortarle el pelo gratis a un millonario. Por lo que mi sentencia es que las cosas vuelvan a su estado inicial y que el millonario no se mueva de aquí hasta que vuelvan a crecerle el pelo y la barba.

 


Читайте також:

  1. PELUQUEROS




Переглядів: 536

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
El billete de tercera | EL NEGOCIO DEL SIGLO

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.