МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Irish Lesson 5You have already noticed the frequent use of what looks like an accent mark over vowels in Irish words. The slanting line (síneadh fada (SHEEN-uh FAH-duh) or sometimes "síneadh") is not really an accent mark, however, but instead basically indicates the length of time that you pronounce the vowel. For example, the word "pósta" (POHS-tuh), meaning "married", has the same (oh) sound that is in the word "cnoc" (kuh-NOHK), meaning "hill", but for "pósta" the (oh) sound is held longer. Often a short vowel in an Irish word will sound to an American somewhat like the (uh) in "unfit". We have represented the sound by (uh) in some cases, because Americans will find the (uh) sound closer to their pronunciation experience. The Irish word "clog" is an example. We represent it by (kluhg), but as your pronunciation improves, you will learn to pronounce it with a short (oh) sound, rounding your lips more than for (uh). Irish makes less use of the (uh) sound than does English, and this is important to remember as you refine your pronunciation. The síneadh fada can indicate significant pronunciation differences. For example, "Seán" is a name, but "sean" means "old". "Fear" (far) is "man", but "féar" (fay*r) is "grass". The word "Éire" (AY-re) means "Ireland", but "eire" (E-re) is "burden". On Irish stamps a few years ago, Ireland was called "Eire", through either ignorance or malice. Grammar First, masculine nouns: Next, feminine nouns: A few adjectives come before the noun. "Sean" (shan), meaning "old", is one of these. It aspirates the initial consonant of the noun. Learn these examples: sean-bhord (shan vwohrd), an old table Practice With this as the basic sentence, go through the progressive drill that you learned in Lesson 4, inserting these word groups for "X": bean mhór (ban vwohr), a big woman Start with: An bhfuil bean mhór sa chistin? (un VWIL ban vwohr suh HYISH-tin) Is there a big woman in the kitchen? Níl bean mhór sa chistin. Táan bhean bheag sa chistin. An bhfuil an bhean bheag sa chistin? And so on. The last two sentences will be: Níl do chat ramhar sa chistin. Tábean mhór sa chistin. Where you stand Conversation Pádraig (PAW*-drig): Dia's Muire duit, a Bhriain (DEE-uhs MWIR-uh git, uh-VREE-in.) Conas tátú? (KUN-uhs taw* too) Hello, Brian. How are you? Brian: Támégo maith (TAW* may* goh MAH). Agus conas tátúféin? (AH-guhs KUN-uhs taw* too fay*n) I am well. And how are you yourself? Pádraig: Támégo maith, freisin (FRESH-in). Tábáisteach air anois (taw* BAW*SH-tuhk* er uh-NISH). I am well, too. It looks like rain now. Brian: Bhíséag cur báistíaréir (vee shay* uh kur BAW*SH-tee uh-RAY*R). Féach! Táan t-sráid fluich fós (FAY*-ahk*! taw* un traw*d flyuk* fohs). It was raining last night. Look! The street is still wet. Pádraig: Táan aimsir fuar fliuch, go cinnte (taw* un EYEM-sheer FOO-uhr flyuhk*, goh KIN-te). The weather is cold and wet, certainly.
|
||||||||
|