• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

GRAMMAR

As English does, Irish forms adjectives from verbs. Usually the basic form of the verb is modified with "ãtá" or "ãte". Examples:

dún (doon), close, gives us dúnta, closed

déan, do, gives us déanta, done

múin (MOO-in), teach, gives us múinte, taught

buail, strike, gives us buailte (BOO-il-te), struck

If the last vowel in the verb is "a, o, u" then use "ãta" because the "t" must be broad. If the last vowel in the word is "e, i" then use "ãte", because the "t" must be slender.

Sometimes the added "t" is aspirated to give a (huh) or (he) sound at word end. In a few cases, such as "scríofa", the "t" becomes an "f", because that is the natural sound of "bhth" together: a (v) plus an (h).

Here are some of these "verbal adjectives". Read them and deduce their meanings before you look down at the Key at the end of the Grammar section:

bainte (BWIN-te), ceannaithe (KAN-i-he), díolta (DEE-uhl-tuh), creidte (KRED-te), tuigthe (TIG-he), deisithe (DESH-i-he),ólta (OHL-tuh), imithe (IM-i-he).

From now on, as you learn new verbs, try to picture the verbal adjective. Although you will be incorrect on the aspiration of the "t" for some of the endings, you will be able to get most of them.

These verbal adjectives combine with the word "ag" (eg), at, to allow you to say "I have read the letter" instead of "I read the letter". The Irish form is "Táan litir léite agam" (taw* un LI-tir LAY*-te uh-GUHM), meaning literally: "The letter is read at me."

Read these sentences over slowly and note how the word order is changed from English:

Táan bainneólta agam (taw* un BAHN-ye OHL-tuh uh-GUHM), I have drunk the milk.

Táan bhróg deisithe aige (eg-GE), He has mended the shoe.

Níl an scéal creidte ag Bríd, Bridget has not believed the story.

An bhfuil do theach (do HAHK*) díolta agat? Have you sold your house?

The order is changed in the same way that it is in "Tábord agam", meaning literally: "A table is at me", but actually, "I have a table."

Key: Meanings of the verbal adjectives above: removed or reaped, bought, sold, believed, understood, repaired, drunk, departed or gone.

VOCABULARY

Masculine nouns

buíochas (BWEE-uhk*-uhs), thanks

crann (kroun), tree

siopa (SHOP-uh), store, shop

Feminine nouns

aghaidh, an aghaidh (EYE-ee, un EYE-ee), face

gruaig, an ghruaig (GROO-ig, un GROO-ig), hair

Verbs

feic, ag feiceáil (fek, uh FEK-aw*-il), see

chonaic mé(k*uh-NIK may*), I saw

nífhaca mé(nee AH-kuh may*), I didn't see

an bhfaca tú? (un VAH-kuh too), did you see?

nach bhfaca tú? (nahk* VAH-kah too), didn't you see?

clois, ag cloistéail (klish, uh KLISH-taw*-il) hear

chuala mé(K*OO-uh-luh may*), I heard

níor chuala mé, I didn't hear.

ar chuala tú? Did you hear?

nár chuala tú? Didn't you hear?

cíor, ag cíoradh (KEE-uhr, uh KEE-uh) comb

nigh, ag ní(ni, uh NEE), wash

Note: "feic" and "clois" are irregular in the past tense.

These are two more to add to "tar", come, and "téigh", go.

DRILL

The irregular verbs with highly different forms in the past tense require considerable drill if you are to become fluent in Irish.

1. Go through a progressive drill with "chonaic", etc: An bhfaca méan bhean (van)? Nífhaca méan bhean. Chonaic túan bhean. An bhfaca túan bhean? Nífhaca túan bhean. Chonaic séan bhean. An bhfaca séan bhean? Nífhaca séan bhean. Etc. The last sentence will be: Chonaic méan bhean.

"Chonaiceamar" and "nífhacamar" are the "we" forms.

2. Go through a progressive drill with "chuala", etc.: Ar chuala méan traein? Níor chuala méan traein. Chuala túan traein. Ar chuala túan traein? Etc. The last sentence will be: Chuala méan traein.

"Chualamar" and "níor chualamar" are the "we" forms.

3. Make sentences of the type, "I have seen the garden", from these groups of words (Follow this example: dún; dúnta; doras; an cailín. Táan doras dúnta ag an gcailín; the girl has closed the door.):

stad; stadta; carr; mé

cíor; cíortha; a gruaig; sí

glan; glanta; an tsráid; Seán

caill; caillte; a cóta;Úna

scríobh; scríofa; scéal; sé

feic, feicthe; buachaill; Bríd

tuill; tuillte; airgead; sinn

tuig; tuigthe; an fear; an leanbh

Sample answer: Táan carr stadta agam. I have stopped the car.

Переглядів: 409