Етапи, шляхи та засоби морального виховання.

Мета, завдання морального виховання. Зміст морального виховання в національній школі.

а) Формування національної самосвідомості. Завданнями формування національної самосвідомості є: а) виховання любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України; б) освоєння молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури, відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню власної національної гідності; в) залучення учнівської молоді до практичних справ розбудови нашої державності; г) формування в учнів почуття гідності й гордості за свою Батьківщину, вірності Україні як невід'ємної ознаки національно-свідомого громадянина.

У справі виховання почуття національної гідності велике значення має висвітлення правдивої історії культури та освіти нашого народу, повернення до культурних надбань, відкриття замулених сторінок нашої спадщини.

Професор А.Г.Горілий в своїй книжці " "Східняки" та "західняки" — відмінності і спільність" (Тернопіль, 1997) стверджує, що під тиском 300-річної русифікації ментальність значної частини українців (передусім східної України), особливо міського населення, зазнала глибоких змін: ... у значній мірі український народ втратив національну свідомість і навіть гідність, вміння жити самостійно, самому дбати про себе, спиратися на власні сили і вибирати власну долю,... значною мірою втрачено такі характерні для українців риси як індивідуалізм і волелюбство ... послаблена асиміляцією національна риса — схильність наділяти вищою владою віче (раду) і ревно пильнувати супроти збільшення влади своїх керманичів ... значно послабились такі типові риси українського менталітету як охайність і чистота у побуті, культ краси ... значною мірою втрачені тепер м'якість, лагідність українців... Такий стан речей потребує відповідного корегування змісту виховної роботи в плані формування морального обличчя українського школяра.

У зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє героїко-патріотичне виховання, покликане формувати бойовий, морально-психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його збройних сил.

Вихователь повинен чітко бачити сам процес становлення національної свідомості дитини та глибоко розуміти зміст ключових понять (національний, патріотизм, націоналізм, громадянськість тощо).

У розвитку національної свідомості дитини (і зрілої людини) можна виділити щонайменше три етапи (за О.Вишневським), які накладають на цю свідомість помітний відбиток, збагачують її зміст.

Етап етнічного самоусвідомлення, що є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з маминої колискової, з бабусиної казки, з участі дитини у народних звичаях і обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості. У ранньому дитячому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста.

Фундаментальне значення в процесі етнізації має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

Етап національно-політичного самоусвідомлення припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як явища політичного, що має чи виборює певне місце серед інших націй. До особливо важливих моментів цього етапу національного виховання належать, відновлення історичної пам'яті та формування почуття національної гідності.

Етап громадсько-державного самоусвідомлення. На цьому етапі формується правильне розуміння понять патріотизму і націоналізму, виховується турботливе ставлення до національно-культурних вартостей інших народів, прищеплюється почуття національної, расової, конфесійної толерантності.

Таким чином, слово "українець", як і слово "француз", "росіянин" може виражати щонайменше три поняття: а) людину, причетну до свого етносу;

б) людину, яка усвідомлює себе частиною нації і поділяє з нею свою долю;

в) громадянина своєї держави. Саме тому ми говоримо: американець
українського походження чи француз польського походження. Із розвитком
громадсько-державної свідомості нормальним стане сказати і "українець
російського походження" чи "українець єврейського походження".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття «мораль», «моральність», «моральна культура», «моральне виховання».	\|	Умови успішного морального виховання школярів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.