• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія вищих психічних функцій(культурно-історична концепція Л.С. Виготського

Вищі психічні функції (ВПФ) – функції опосередковані знаком (поняттєве мислення, логічна пам’ять, довільна увага), розглядаючи їх як специфічно людські, соціально-обумовлені форми психіки. Складні, прижиттєво сформовані психічні процеси, соціальні за своїм походженням, мають опосередкований характер та довільні.

На основі закону вищих психічних функцій: будь-яка вища психічна функція з’являється на сцені два рази, спочатку як діяльність колективна, соціальна, інтерпсихічна, другий раз, як діяльність індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення, інтрапсихічна функція. Наприклад, розвиток мови, яка спочатку виникає засіб спілкування між дитиною та навколишніми, а потім перетворюється у внутрішню мову, яка є основним способом мислення, стає внутрішньою психологічною функцією. Переходячи від соціального впливу вищі психічні функції здійснюють вплив на особистість. Ознаки вищих психічних функцій: опосередкованість, усвідомленість, довільність, системність. Вирішення проблеми психічного розвитку розглянуте Л.С. Виготським включає питання про рушійні сили та фактори психічного розвитку та критерії вікової періодизації (див. тема 3).

Переглядів: 736