Розвиток пізнавальних процесів

Найбільш активно розвивається сприйняття, до 5-6 місяців кількість випадків фіксації погляду дитини на предметі збільшується. Розвиток хватальних рухів (починаючи з 3 місяця), суттєво впливають на сприйняття форми і розміру предметів. Прогрес у розвитку сприйняття глибини, пов’язаний з практикою пересування у просторі. Немовлята проявляють пізнавальний інтерес до предметів, визначаючи їх контури, контрасти, прості форми, кольори, проявляти зацікавленість до нового, незвичних явищ, відрізняючи від тих, що були раніше.

Здібність запам’ятовувати і зберігати образи формується також протягом першого року. До 3-4 місяців дитина може зберігати образ сприйнятого об’єкту не більше 1 секунди, далі тривалість збільшується (дитина може впізнавати обличчя і голос матері). У 8-12 місяців дитина виокремлює предмети в зоровому полі, може впізнавати їх в цілому і частинами, проводити пошук предметів, що зникли з поля зору. Це є ознакою, що дитина зберігає образ предмету в довготривалій пам’яті. Поступово коло предметів, які дитина впізнає збільшується, латентний період стає тривалішим. У немовлят добре розвинена асоціативна пам’ять, що проявляється у здібності до створення і збереження тривалих часових зв’язків між поєднаними подразниками.

Розвитку наочно-дієвого мислення, що реалізується за допомогою зовнішніх дій, передує становлення маніпулятивних рухів рук, удосконалення роботи органів чуття, формування всіх оперативних структур і їх координація.

Мовленевий розвиток на першому етапі здійснюється двома непов’язаними між собою лініями: перша – оволодіння мовленевим аппаратом (від хаотичного промовляння різних звуків до звуконаслідування), друга – розуміння мовлення іде від обумовленого розуміння інтонацією до розуміння відносно незалежного від інтонації. Під кінець немовля в зазначених двох лініях розвитку поєднує і це проявляється у перших спробах дитини спілкуватися зі світом мовними засобами.

Криза першого року.Криза першого року пов’язана з освоєнням мовної дії. Головною ознакою кризи є зростання незалежності дитини від дорослих (опанування ходьбою і предметами робить її більш активною). Важливим є встановлення нових стосунків дорослих з дитиною, надання їй самостійності і свободи у дозволених межах, що пом’якшує прояви кризи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Модуль ІІ «Онтогенез психіки»	\|	Період раннього дитинства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.