Діагностування складових частин двигунів

Стан сполучення поршень — поршневі кільця — гільза циліндра можна оцінити по кількості газів, що прориваються в картер. Цей діагностичний параметр вимірюють за допомогою розходоміра КИ-4887-1 (мал. 6.17), заздалегідь прогрівши двигун до нормального теплового режиму. Прилад має трубу з вхідним 5 і вихідним би дросельними кранами. Вхідний патрубок 4 приєднують до масло заливної горловини двигуна, інжектор 7 для відсмоктування газів встановлюють усередині вихлопної труби або приєднують до вакуумної установки. У результаті розрідження в ежекторі картерні гази поступають в розходомір. Встановлюючи за допомогою кранів 5 і б рідина в стовпчиках манометрів 2 і З на одному рівні, добиваються, аби тиск в порожнині картера був рівний атмосферному. Перепад тиску Δh встановлюють по манометру 1 однаковим для всіх замірів за допомогою крану 5. По шкалі приладу визначають кількість газів, що прориваються в картер, і порівнюють його з номінальним (л/хв):

Мал. 6.17. Схема витратоміру

КИ-4887-1: 1 — 3 — манометри; 4 — вхідний патрубок; 5, 6 — дросельні крани відповідно вхідний і вихідний;

7 — інжектор

Двигун:

ЗМЗ-51-11 .............................................................22...25(110)⃰⃰

ЗИЛ-130................................................................22...28(120)

* У дужках приведені граничні значення

Потужність і економічність двигуна залежать від компресії в циліндрах. Компресія знижується при значному зносі або поломці деталей циліндропоршневої групи. Перед зміною компресії промивають повітряний фільтр, контролюють фази газорозподіли і регулюють теплові зазори клапанів.

Перед перевіркою компресії в циліндрах карбюраторного двигуна його прогрівають до нормального теплового режиму, встановлюють, повністю відкривають дросельну і повітря заслінки карбюратора, від'єднують дроти від свічок запалення, очищають і продувають стислим повітрям поглиблення для свічок і голівках циліндрів і вивертають всі свічки запалення.

Компресію оцінюють по тиску в камерах згорання двигуна при такті стискування і заміряють компресомірами моделей 179 (для карбюраторних двигунів) або КН 1125 (для дизельних двигунів).

Перед перевіркою компресії в циліндрах дизельного двигуна його прогрівають до нормального теплового режиму, від’єднують паливопровід високого тиску від форсунки циліндра, що перевіряється, і надівають на кінець паливопровода шланг для відведення палива в спеціальну судину, знімають форсунку і вставляють в отвір для неї наконечник компресоміра. Компресію заміряють при частоті обертання колінчастого валу 450...550 мін-1.

Технічний стан циліндропоршневої групи також визначають по витоку повітря, що заміряється приладом К-69М:

Двигун......................................................ЗМЗ-53-11 ЗІЛ-130

Граничні значення витоку повітря %:

при положенні поршня в ВМТ............... .25 40

» » » в НМТ................15 25

Різниця витоків повітря, %............ ...... ....20 30

Якщо значення витоку повітря при положенні поршня в ВМТ. більш граничного, слід перевірити стетоскопом витік повітря через клапани і переконатися у відсутності витоку повітря через прокладку голівки циліндрів двигуна. Якщо при змочуванні прокладки голівки циліндрів мильною водою на ній або в наливній горловині радіатора з'являються бульбашки повітря, це свідчить про слабке затягування гайок голівки циліндрів або про початкове руйнування прокладки. Можлива наявність тріщини в блоці циліндрів або камері згорання.

За відсутності вказаних дефектів і великих значеннях витоку повітря при положенні поршня у ВМТ слід продовжити виміри при положенні поршня в НМТ. Результати вимірів слід порівняти з граничними значеннями. Якщо свідчення прибору нестабільні, а витоки повітря великі, це свідчить про несправності механізму газорозподілу.

Мал. 6.18. Стетоскопи: а — стержневий; би — трубчастий; 1 — слухова шайба; 2 — стержень; 3 — наконечник; 4 — слуховий стержень

Стуки двигуна прослухують за допомогою стержневого (мал. 6.18, а) або трубчастого (мал. 6.18, би) стетоскопів, торкаючись кінцем стержня 2 або 4 до зон прослухування на двигуні.

Стан корінних підшипників колінчастого валу визначають, прослуховуючи нижню частину блоку циліндрів при різкому відкритті і закритті дросельної заслінки. Зношені корінні підшипники видають сильний глухий стук низького тону, що прослуховується при різкому збільшенні частоти обертання колінчастого валу.

Стан шатунових підшипників колінчастого валу визначають аналогічно. Зношені шатунові підшипники видають стук середнього тону, по характеру схожий із стуком корінних підшипників, але менш сильний і дзвінкіший, зникаючий при виключенні свічки запалення або форсунки циліндра що прослуховується.

Роботу сполучення поршень — гільза циліндра прослухують по всій висоті циліндра при малій частоті обертання колінчатого валу з переходом на середню. Поява звуку, що нагадує тремтячий звук дзвону, що посилюється із збільшенням навантаження на двигун і двигуна, що зменшується у міру прогрівання, вказує на можливе збільшення зазору між поршнем і гільзою циліндра, вигин шатуна, перекіс осі шатунової шийки або поршневого пальця, особливо, якщо в двигуна спостерігається підвищений витрата палива і масла. Скрипи і шуми в з’єднанні поршень — гільза циліндра свідчать про заїдання що начинаються в цьому сполученні, викликаному малим зазором або недостатнім змазуванням.

Стан сполучення поршневий палець — втулка верхньою головки шатуна перевіряють, прослухавши верхню частину блоку циліндрів при малій частоті обертання колінчастого валу з різким переходом на середню. Різкий металічний стук, що нагадує часті удари молотком по ковадлу і пропадає при відключенні свічок запалення або форсунок, вказує на збільшення зазору між поршневим палитимемо і втулкою, недостатнє змазування або надмірно велике випередження початку подачі палива.

Сполучення поршневе кільце — канавку поршня перевіряють на рівні НМТ ходу поршня при середній частоті обертання колінчатого валу. Слабкий, стук високого тону, схожий на звук від ударів кілець одне об інше, свідчить про збільшений зазор між кільцями і поршневої канавкою або про злам кілець.

Мал. 6.19. Пристрій КИ-11140:

1 — індикатор; 2 — основа; 3 — наконечник; 4 — трубка

Ще одним ефективним методом перевірки стану кривошипно-шатунного механізму є вимір сумарних зазорів у верхній голівці шатуна і шатуном підшипнику. Перевірку проводять при непрацюючому двигуні за допомогою пристрою КИ-11140 (мал. 6.19).

Наконечник 3 з трубкою 4 пристрої встановлюють на місце знятої свічки запалювання або форсунки циліндра, що перевіряється. До підстави 2 через штуцер приєднують компресорно-вакуумну установку. Поршень встановлюють за 0,5... 1,0 мм від ВМТ на такті стискування, стопорять колінчастий вал від провертання і за допомогою компресорно-вакуумної установки перемінно створюють в циліндрі тиск 200 кПа і розрядка 60 кПа. При цьому поршень, піднімаючись і опускаючись, вибирає зазори, сума яких фіксується індикатором.

ГЛАВА 7.КОМПЛЕКТУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ І ЗБИРАННЯ АГРЕГАТІВ

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад водних магнітних суспензій	\|	Комплектування деталей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.