МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Практичний приклад формування моделі «Хазяїна» або шлях до життя Ю. Власова.Ось уже пройшло кілька десятиліть, як олімпійський чемпіон Юрій Власов пішов з великого спорту, а його як і раніше, уважають «ідеалом важкоатлета всіх часів». Атлет, у перекладі із грецького, - не гнеться ні перед чим і не перед ким боєць. Таким бійцем Ю. Власов був завжди. Своєю долею й у спорті, і в житті він довів, що неможливе можливо, що людина навіть у важкій ситуації не повинна пасувати перед труднощами. Але як навчитися бути вище обставин, уміти себе перебороти? Спочатку зупинимося на певних біографічних фактах. З 1946 року по 1953 рік Ю.Власов навчався в Саратовському суворовському училищі. Часу для особистих тренувань у правилах внутрішнього розпорядку не було. Тому він вставав за 30 хвилин до підйому, позбавляючи себе благодатних юнацьких снів. Умивався, прибирав ліжко, чистив гудзики і потім “будував себе”. Йому подобалось бути сильним. Самостійні тренування зробили свою справу і в сімнадцять років при зрості 187 сантиметрів він важив 90 кілограмів – це була чисто “м’язова” вага. У рік закінчення училища Юрій без особливої напруги віджимався на брусах біля 40 разів, на перекладині – 30 разів, робив “місток”, стрибав у довжину майже на 6 метрів, кидав гранату більше, ніж за 60 метрів, перепливав Волгу туди і назад, досить добре бігав на лижах. Звичайно, юнацькі тренування Ю. Власова допомогли йому в майбутньому швидко увійти у великий спорт. У вісімнадцять років, майже без спеціальних тренувань зі штангою, він почав присідати з вагою 200 кілограмів по 6-8 повторів у підході. Тоді це було під силу хіба що чемпіону СРСР у важкій вазі. Після закінчення суворовського училища з срібною медаллю він продовжив освіту в Військово-повітряній інженерній академії ім. Жуковського (1953-1958 рр.). Це період напруженого навчання та тренувань, період великих спортивних досягнень Ю. Власова. Разом з тим, він досить добре засвоював і академічну програму і здавав іспити переважно на “відмінно”, закінчивши академію з “відзнакою”. Воля, наполегливість, віра дали свій результат. Вже в 1956 році він став майстром спорту у важкій вазі (таких як він в СРСР було лише 2-3 чоловіки). У спорті це був період американського атлета Пола Андерсона, який своїми рекордами спростував уяву про людські можливості, хоча зовні він виглядав більш ніж вражаюче: при зрості 175 сантиметрів мав вагу 160 кілограмів. Він не міг ходити як усі і “викочував” по черзі одну ногу за другою. Власов пише: “Навіть у думках я не посягав тоді на рекорди “людини-скелі”, як тоді називали П. Андерсона. Але в мій зошит вже були записані слова “Ніщо не має влади наді мною”. В 1957 році на четвертому курсі академії він досить легко досяг всесоюзного рекорду у штовханні штанги. І нарешті 1959 рік: Власов побив світовий рекорд П. Андерсона в штовханні. З цим рекордом до нього прийшов неофіційний титул найсильнішої людини світу. А далі зупинимося лише на хронології його “сходження на Олімп”. 1959 рік, Варшава – титул чемпіона світу. Це звання дісталось йому нелегко в 5-годинній боротьбі. Після цього “змагання-бою” він зміг “прийти в себе” через декілька місяців і навіть збирався залишити спорт. Але це було тільки в думках. 1960 рік, Рим, Олімпійські ігри. “Бій” тривав з 9-ої години вечора до 4-ої години ранку. Йому вдалося подолати 200-кілограмовий бар’єр в штовханні та виграти “золото”. У цей рік він був названий першим спортсменом світу. 1961 рік – отримує третю золоту медаль чемпіона світу. 1962 рік – виснажливий поєдинок з американцем Н. Шеманскі, на якому він відстоює звання найсильнішого. Ось, що пише про цей “бій” Ю. Власов: “Це були найсуворіші з спортивних випробувань, які випали на мою долю. Я вистояв тоді, хоча в мене вірили лише одиниці, - настільки нищівним був натиск Н. Шеманскі. Ця перемога дісталась мені “з кров’ю”. Я виступав хворим, вважаючи неможливим ослабити свою команду. Ця хвороба та накопичена втома жорстоко вдарила по мені в 1969 році". 1962-1963 роки. Виграє у суперників з перших підходів. Багато пише, друкується. 1964 рік: в хворому стані “робить” чотири світових рекорди, один з них перебільшує на 17 кілограмів. В цей період вийшла його перша книга “Себе подолати”. 1966 рік: закінчив спортивну кар’єру. Основні причини: страшенні перевантаження минулих років, які досить часто переносив у хворому стані, бажання зайнятися серйозно журналістикою, закінчити рукопис батька “Особливий район Китаю”. Власов пише: “Життя звало мене до іншого випробування сил, і я послухався його запрошення, “відрубавши” всі зв’язки з минулим”. Але велетенські фізичні та психічні навантаження, нехтування своїм здоров’ям (виступав на змаганнях хворим), припинення надмірних тренувань зробили свою погану справу. “Нічого надзвичайного в тому, що сталося зі мною, нема. Я був чемпіоном і вважався самою сильною людиною. Потім десять років – з 1968 по 1978 рік – жив, як всі, і став таким немічним, що роки наступних тренувань досить важко “зібрали мене”, - пише Власов. Стан здоров’я Ю.Власова був такий важкий, що навіть столичні лікарі вже не вірили в те, що він взагалі буде жити. Але цій критичній ситуації протистояли воля, наполегливість, оптимізм, інтелект ВЕЛИКОГО СПОРТСМЕНА. Постійні напружені спроби, попадання в пастку смерті і так на протязі 10 років. Цей тривалий марафон боротьби за життя не пройшов даремно. Ю. Власов сформував себе, своє ставлення до життя, власне ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ, що й допомогло йому ще раз отримати перемогу, але не на змаганнях, а над собою, у буденному житті. Звичайно, йому в цей час допомагають вижити і перемогти книжки людей, які попадали в подібні ситуації, але знаходили з них вихід, у повній мірі використовуючи оптимізм і позитивне мислення. Ось як про це пише Ю.Власов: “Я шукав книги про людей великої мужності і захоплювався ними. З юності я не повертався до сповіді Амундсена, а тут знову жадібно переорав всі сторінки. Що за людина ! Пройти північно-західним проходом, зазимувати на “Йоа”, а потім пройти на лижах 700 км, щоб з найближчої телеграфної станції сповістити світ про перемогу (він досягнув Північного полюсу), і повернутися назад. За добу пробігати по пухкому снігу біля 40 км, спати в снігу – ні рації, ні гелікоптерів, на випадок непередбачених ситуацій, в той час не було, - волею долати ризик, втому. Дрейфуючи на кораблі “Мод” через північно-східний прохід, з ним відбувається нещасний випадок: падіння - і небезпечний перелом плеча. Через декілька днів ведмедиця збиває Амундсена, він падає на те ж саме плече. Не очікуючи зростання кістки, він прописує собі суворе лікування-тренування рухом. Майже півроку важких, напружених вправ повертають руці її минулу рухливість. Але на цьому нещастя не закінчились. У крихітній корабельній обсерваторії Амундсен отруюється газом освітлювальної лампи. Наслідки серйозні. Навіть через чотири роки після отруєння лікарі вимагають від Амундсена припинення дослідницької діяльності. Але і в цьому випадку Амундсен тренуванням повертає здоров’я. Все правильно! Йти на зустріч труднощам - і перемагати! А У.Уіліс ? Скільки разів я перечитував його книгу “На плоту через океан”! На 61-му році життя він один пересікає Тихий океан в його найбезлюднішій і неспокійній частині. Ця людина складала вірші, могла стати художником, а вибрала долю простого матроса. Чого тільки він не пережив? Голод і бунт на паруснику. Уіліс тонув і помирав у джунглях від гарячки, отримував переломи, тимчасово сліпнув - і все одне зберіг віру в життя. І ось ця мандрівка. Він мріяв про неї все життя! Не маючи грошей, він будує звичайний пліт і відправляється у плавання. Всі гадали - на зустріч смерті, а він не сумнівався - до перемоги! Під час цієї мандрівки він сильно захворів. Але…ні ліків, ні лікарів - тільки океан. Він втрачає свідомість. Проходить доба. Біль досягає такої сили, що він з надією дивиться на ніж. В свідомості дика думка: розпороти живіт, вирізати цей біль! А потім повільне одужання. Одночасно потрібно управляти плотом, рухатися, добувати їжу тощо. Ні, він обов’язково переможе! Це мета-мрія всього його життя. Він сліпне від сонця і декілька днів лежить в тіні під парусом, але пліт чітко рухається по курсу. Нищівні шторми на декілька тижнів позбавляють його сну. Він спить уривками по 5-6 хвилин. І пливе, і припливає до своєї мети. Він вижив, він переміг, і себе і обставини ! Не вистачить і сотні томів для розповіді про мужність таких людей. Але кожна історія зміцнювала волю, я ніби умивався живою водою”. Як і герої, про яких пише Ю.Власов, йому на протязі 10 років довелось безперервно долати, шторми, буденного життя, падати, підійматися, прощатися з життям і знову починати жити. Його історія - це яскравий приклад поведінки мужньої людини, яка попала в надкритичну ситуацію, і самотужки подолала її: знайшла причину своєї хвороби і шляхи її подолання (чого не змогли зробити відомі московські лікарі). “В решті - решт я прийшов до переконання, що причина моїх негараздів у нервовій системі, яка не мала відпочинку ціле десятиліття… Спочатку хворіє дух, потім тіло ! Керуючи духом, можна керувати тілом… Знаходячись у новому психічному стані, я по-новому зрозумів життя, я вже відчув силу до безмежного управління собою…” Прагнення вижити, перемогти, стійкість, мужність, оптимізм дозволили Ю.Власову подолати надмірно складні життєві обставини, стати цілком здоровою людиною і створити свою систему духовно-фізичного видужування та способу життя, яка містить у собі позитивне мислення, постійні фізичні навантаження, загартування. Власне, Ю.Власов розробив, певним чином, філософію позитивного мислення, яка є справжнім гімном життю і допомагає людині бути, стати ЗДОРОВОЮ, ЩАСЛИВОЮ ЛЮДИНОЮ. Нижче розглянемо її окремі положення. “... Людина спроможна винести надзвичайні випробування, якщо загартований її дух. Дійсно, спочатку хворіє дух, потім тіло ! Ця проста думка мене вразила. Саме так - я засмічував діяльність організму всім мотлохом переживань, непотрібних почуттів. Я цілком позбавляв себе радощів.
|
||||||||
|