Конфронтація

Я зустрів ворога - це був я сам. Конфронтація - наисильніша з усіх мікро навичок (^А-Лйві)

Так склалося, що вживання слова „конфронтація" наштовхує слухача на думку про протистояння, непримиренність, ворожість (ще б пак: „фронт проти фронту!"). Однак, подивившись в словник іншомовних слів, дивуєшся, бо виявляється, що слово „конфронтація" складається з префікса кокон-, що означає „спільність, сумісність, об'єднання", та кореня „фронт" що в перекладі з французької (а глибше - латині) означає „лоб, чоло, чільна сторона". Тобто буквально - „об'єднання лобами, позиція лицем до лиця". Саме з такого розуміння виходять в консультуванні, повністю нівелюючи негативне нашарування ворожості, яке можливо вкладається в значення цього поняття.

Конфронтація - це вміння психолога піддати сумніву, не погодитися з тим, що говорить клієнт, але так, щоб не викликати захисної реакції або розриву комунікації.

За допомогою конфронтації клієнт отримує вказівку на суперечності у взаєминах, власних думках чи вчинках. Техніка дозволяє вводити психотравмуючу інформацію в свідомість, переслідуючи інтереси клієнта і не руйнуючи стосунків. В жодному разі конфронтація не означає непримиренного ставлення до самої особистості чи заперечення її права на власну точку зору. Стикаються не люди, цінності чи світогляди, а точки зору на досить конкретні речі, події, факти при реальному праві на співіснування будь-якого їх трактування.

Специфіка техніки конфронтації в консультуванні полягає в тому, щоб дипломатично звернути увагу клієнта на розбіжності між змістом сказаного і вчиненого ним, тобто того, що відбувається „тут і тепер". Конфронтуючи, консультант може висловити своє невдоволення перебігом консультативного процесу, покритикувати особистісну позицію клієнта з тим, щоб нівелювати механізми маніпулювання і захисту, досягти виконання добровільно взятих клієнтом зобов'язань.

У психотерапії до конфронтації, як правило, вдаються тоді, коли клієнта потрібно поставити перед фактом існування амбівалентних або неусвідомлених ним установок, стосунків чи стереотипів поведінки з метою їх усвідомлення та опрацювання. Конфронтація реалізується як у прямій, жорсткій, вербальній формі, так і в прихованій - з використанням психотерапевтичних метафор та невербальних прийомів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інтерпритація	\|	Робота з опором та переносом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.